№ 68189949, 08.08.2017, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 289-17 від 24.06.2015, яким позивачу було визначено зобов’язання за платежем – транспортний податок з фізичних осіб на сумі 20833,33 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове - повідомлення рішення № 289-17 від 24 червня 2015 року.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що транспортний засіб позивача є об’єктом оподаткування відповідно до вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, внаслідок чого було сформовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року. 19.08.2015 року позивачем було самостійно сплачено суму податкового зобов’язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням. Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що 03 березня 2015 року за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб марки TOYOTA модель LEND CRUISER, 2012 року випуску з об’ємом двигуна 4461 куб.см

24.06.2015 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №289-17, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2015 рік на суму 20833,33 грн.

19 серпня 2015 року позивачем сплачено транспортний податок у повному обсязі.

27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою про повернення зайво перерахованих грошових коштів в порядку статті 43 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до чинного законодавства та правової позиції Вищого адміністративного суду України, податкові повідомлення-рішення, виписані у 2015 році за платежем транспортного податку, є незаконними та підлягають скасуванню.

Листом № 3367/1/30-13-02 від 14.11.2016 року відповідач повідомив ОСОБА_1, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року сформовано на підставі статті 267 Податкового кодексу України, отримане 04.07.2015 року особисто позивачем, 18.08.2015 року самостійно сплачено грошове зобов’язання у розмірі 20 8333,33 грн. Станом на 03.11.2016 року в особистій картці ОСОБА_1 по платежу «транспортний податок з фізичних осіб» переплата відсутня.

06 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2015 року.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України)

Згідно з підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до пункту 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 289-17 від 24.06.2015 вважається відкликаним 19 серпня 2015 року.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Однак чинним податковим законодавством не передбачено можливості оскаржити чи скасувати в судовому порядку відкликане податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував наведені обставини.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 1 ч. 1 ст.202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року – скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко