Court ruling № 68134166, 03.08.2017, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/13871/16

Суддя доповідач Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

03 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти», ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти» звернулось до суду з клопотаннями про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2017 року у задоволенні клопотання відмовлено.

В апеляційних скаргах позивач, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким скасувати заходи забезпечення адміністративного позову.

До початку судового розгляду справи по суті судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П. та Мацедонська В.Е. звернулись із заявою про самовідвід.

Заява мотивована тим, що 17 липня 2017 р. Київським апеляційним адміністративним судом у складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е. було відмовлено публічному акціонерному товариству «Інститут транспорту нафти», ОСОБА_1 у задоволенні апеляційних скарг на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2017 р. про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у цій же справі, а відтак колегією суддів вже висловлено позицію щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Це положення узгоджується зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Згідно ст.30 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

За таких обставин, оскільки в подальшому можуть виникнути припущення щодо небезсторонності колегії суддів та необ'єктивності судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 27, 30, 31 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Заяву суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Мацедонської В.Е. про самовідвід - задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 04 серпня 2017 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.