Court ruling № 68129521, 07.08.2017, Murovani Kurylivtsi District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 139/596/17

Провадження № 1-в/139/23/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2017 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,

з участю прокурора Арнаута Я.М.,

інспектора РС з питань пробації ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

та секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці подання старшого інспектора Мурованокуриловецького РС з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції капітана внутрішньої служби ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 про направлення засудженого для відбування призначеного вироком покарання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 засуджений 06 жовтня 2016 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком терміном на два роки із покладенням на нього судом обовязків відповідно до ст. 76 КК України, зокрема, не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання і періодично зявлятись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.

26 липня 2017 року старший інспектор Мурованокуриловецького РС з питань пробації звернулася до суду з поданням про вирішення питання про направлення засудженого для відбування призначеного покарання, оскільки він тривалий час умисно не виконує обовязки, покладені на нього вироком суду, зокрема, не зявляється на реєстрацію.

У судовому засіданні представник Мурованокуриловецького РС з питань пробації подання підтримав і просив його задовольнити, суду пояснив: З 19 грудня 2016 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Мурованокуриловецькій РС з питань апробації, йому визначено дні реєстрації. Однак ОСОБА_2 у визначені для реєстрації дні до районного сектору з питань пробації не зявлявся десять разів без поважних на те причин. Крім того, засуджений двічі повідомляв, що має намір працевлаштуватися у м. Вінниця та надав адресу свого місця проживання, однак під час перевірки такої інформації встановлювалося, що ОСОБА_2 за вказаними ним адресами не проживає. Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 14 березня 2017 року ОСОБА_2 уже було надано шанс на виправлення (суд відмовив в скасуванні іспитового строку), однак з тих пір ОСОБА_2 один раз зявився на реєстрацію, а сім разів безпричинно не зявлявся. Вважає, що така поведінка засудженого свідчить про небажання стати на шлях виправлення, а тому просив скасувати іспитовий строк і направити ОСОБА_2 для відбування реального покарання, визначеного вироком.

Засуджений ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив, що насправді йому було відомо про обовязки, однак, він поїхав у м. Вінницю шукати роботу і житло, а тому не зявився на реєстрацію, іноді не мав коштів приїхати, іноді - не було квитків, а іноді забувався про обовязок реєструватися. Стверджує, що тепер постійно проживає в с. Виноградне, що реально відчув загрозу виконання реального покарання, а тому просить не скасовувати іспитовий строк.

Розглянувши подання у судовому засіданні, дослідивши та оцінивши пояснення інспектора і засудженого, матеріали особової справи № 22-2016, заслухавши думку прокурора, який підтримав подання і вважає його таким, що підлягає до задоволення, суд прийшов до наступного висновку:

Із матеріалів особової справи вбачається, що вироком Вінницького районного суду Вінницької області від06 жовтня 2016 року (а.с. 2-3) ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням терміном на два роки з покладенням обовязків, передбачених пунктами 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України в редакції, що діяла на момент прийняття рішення.

19 грудня 2016 року ОСОБА_2 поставлений на облік Морованокуриловецького районного сектору кримінально-виконавчої інспекції. 27 грудня 2016 року йому розяснено обовязки покладені на нього судом та попереджено, що у разі ухилення від виконання покладених на нього обовязків, звільнення від відбування покарання з випробовуванням може бути скасовано (а.с. 35).

Цього ж числа постановою старшого інспектора КВІ ОСОБА_2 визначено днем явки на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції кожний перший та третій понеділок місяця (а.с. 37).

Із листка реєстрації засудженого (а.с. 38) слідує, що з 03 січня 2017 року по 17 липня 2017 року засуджений зявився на реєстрацію лише два рази - 03 січня та 19 червня 2017 року, а десять разів на реєстрацію не зявлявся.

Заяви засудженого про те, що він перебував у м. Вінниця на роботі та хворів також не доведено належними доказами (відсутній лікарняний лист чи офіційна інформація про роботу).

Крім того, відповідями інспектора Вінницького МРВ з питань пробації (а.с. 62, 66) поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 67) стверджується, що за вказаною засудженим адресою у м. Вінниця, він не проживав.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обовязків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності обєктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Начальником Мурованокуриловецького РС з питань пробації щодо ОСОБА_2 за період перебування на обліку було винесено чотири попередження (а.с. 52, 63, 68, 76), крім того, ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 14 березня 2017 року (а.с. 57-58) йому було надано ще один шанс на виправлення свої процесуальної поведінки як особи, що перебуває на обліку у звязку із призначенням іспитового строку.

За своїм змістом іспитовий строк це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за поведінкою засудженого, а сам він під загрозою реального відбування призначеного покарання зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки та інші умови випробування. Іспитовий строк втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання, якщо засуджений не виконає умови випробування, і перспективу остаточного звільнення від відбування покарання і навіть пільгового погашення судимості, якщо умови випробування будуть виконані.

Суд вважає, що ОСОБА_2 не мав наміру ухилятися від відбування призначеного покарання, зокрема, випробування, а лише через свою легковажність допустив ситуацію, коли не виконував обовязки про повідомлення служби з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання та про періодичну явку до Служби на реєстрацію.

Частина 2 статті 78 КК України передбачає, що суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, якщо той не виконає покладені на нього обовязки або систематично вчинятиме правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Періодичними інформаціями про судимість (а.с. 22, 46-47, 74) та про притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 45, 59, 71), а також характеристиками з місця проживання в с. Виноградне (а.с. 42) встановлено, що ОСОБА_2 став на шлях виправлення.

Разом з тим, його процесуальна поведінка щодо виконання обовязку періодично зявлятися на реєстрацію до районної служби з питань пробації, вказує на ігнорування довіри суду, викладеної і у вироку (а.с. 2-3) і в ухвалі про відмову в скасуванні іспитового строку від 14 березня 2017 року (а.с. 57-58).

Однак, суд приходить до висновку, що доводи начальника РС з питань пробації про небажання засудженого стати на шлях виправлення є надто категоричними, а направлення засудженого для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки не відповідає ступеню тяжкості його проступку.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України; ст. 78 КК України, ст. 164, 166 КВК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання про направлення засудженого ОСОБА_2 для відбування призначеного покарання.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Суддя: __