Court ruling № 68112721, 28.07.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 липня 2017 року м. Київ К/800/25794/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання неправомірними дій, скасування рішення,

встановив:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.06.2016 р. № 0000194100 на суму 2750580,36 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-4 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Разом з тим, позивачем на виконання вимог статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 отримано Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили №2758 від 01.09.2014 р, яким позивачу засвідчили настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 р. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Таким чином, відповідно до приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску.

У касаційній скарзі Офіс великих платників податків ДФС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що за жовтень 2015 року Сертифікат Торгово-промислової палати України, яким засвідчено настання обставин непереборної сили, у позивача відсутній.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, в яких надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання неправомірними дій, скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак