
У х в а л а
01 серпня 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Ємець А.А., розглянувши заяву Фонду державного майна України, яка містить клопотання про розподіл судових витрат у справі № 910/27025/14 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Федерації професійних спілок України про визнання права власності та витребування майна,
в с т а н о в и в:
Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року заяву Федерації професійних спілок України задоволено; постанову Вищого господарського суду України
від 22 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року у справі № 910/27025/14 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 16 вересня
2015 року залишено в силі. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь Федерації професійних спілок України 103 651,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № 910/27025/14.
19 липня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява Фонду державного майна України, яка містить клопотання про зміну розподілу судових витрат і стягнення у рівних частинах з Фонду державного майна України та прокуратури міста Києва на користь Федерації професійних спілок України 103 651,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № 910/27025/14.
Згідно зі статтею 11114 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 49, 84 Господарського процесуального кодексу України суд під час ухвалення рішення у справі відшкодовує судовий збір стороні, на користь якої ухвалено це рішення, за рахунок другої сторони, про що вказується у резолютивній частині рішення. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом із тим відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення або не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Оскільки у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 910/27025/14 питання про розподіл судових витрат вирішено, перегляд судових рішень Верховним Судом України у цій справі закінчено ухваленням постанови, підстави для винесення додаткової постанови відсутні, а процесуальним законом не передбачено право або обов'язок суду на внесення змін до прийнятого ним судового рішення, у прийнятті заяви Фонду державного майна України слід відмовити.
Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 11114 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и в:
У прийнятті заяви Фонду державного майна України, яка містить клопотання про розподіл судових витрат у справі № 910/27025/14, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України А.А. Ємець
The court decision No. 68069762, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 01.08.2017. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 910/27025/14. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: