Court ruling № 68034053, 25.07.2017, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа №200/12227/17

Провадження №2/200/3448/17

У Х В А Л А

25 липня 2017 року Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2017 року позивачка звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду на 15 січня 2018 року о 15 год. 00 хв.

Разом з позовною заявою позивачка надала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Володимира Вернадського (попередня назва - вулиця Дзержинського (Соборний (попередня назва - Жовтневий) район)АДРЕСА_1 загальною площею 533,9 кв.м, житловою площею 206,5 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - 2442800177;зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1); заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_2.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання зобовязань з повернення грошових коштів наданих відповідачу на підставі договору позики, уникаючи контактів з нею. Про намір відповідача не повертати суму боргу переконливо свідчить той факт, що відповідач за місцем реєстрації місця проживання фактично не мешкає. Вказане свідчить про відсутність у нього намірів повернути позику. Уникаючи виконання зобовязання, відповідач може розпочати відчуження майна або обтяжити його правами третіх осіб задля створення перешкод в зверненні стягнення за цим судовим рішенням, тобто вчинятиме дії, які зроблять неможливим виконання судового рішення. Таким чином, невжиття заходів забезпечення даного позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, ознайомившись із заявою позивача про забезпечення позову приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.15 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, які допускаються на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частини другої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч. 3 цієї статті - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У частині першої статті 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Згідно ч. 2, 3 цієї статті у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина 5 цієї статті визначає, що - про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Суд оцінює наскільки захід забезпечення позову, який пропонується вжити позивачем повязаний з предметом позову та наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

З урахуванням вищевикладеного та аналізуючи зміст заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що є підстави припускати, що невжиття забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому вважає за необхідне задовольнити заяву позивача.

Керуючись ст.151, п.1,2 ч.1 ст.152, ст.153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Володимира Вернадського (попередня назва - вулиця Дзержинського (Соборний (попередня назва - Жовтневий) район)АДРЕСА_3, - загальною площею 533,9 кв.м, житловою площею 206,5 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Заборонити будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Володимира Вернадського (попередня назва - вулиця Дзержинського (АДРЕСА_4,- загальною площею 533,9 кв.м. житловою площею 206,5 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - 2442800177;зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску