Court ruling № 67994575, 27.07.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 липня 2017 року Справа № 910/22462/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Могил С.К.,

Палій В.В.

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року у справі № 910/22462/16 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до приватного підприємства фірми "Абсолют-Холдінг", третя особа: державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" про примусове виселення, та зустрічним позовом приватного підприємства фірми "Абсолют-Холдінг" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання договору оренди продовженим,

В С Т А Н О В И В:

Подана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву 02.06.2017 року (згідно з відміткою поштового штемпелю на конверті) касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

За вимогами пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви - 07.12.2016 року) за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн.

Разом з тим, у відповідності до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (на час подання зустрічного позову - 17.01.2017 року) із позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 1 600 грн.

Отже, за подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 3 573,60 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази сплати судового збору відсутні. Натомість до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано недостатністю .

На підтвердження вказаних обставин надано копію виписки з рахунків від 24.05.2017 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Суд касаційної інстанції вважає наведені доводи позивача за первісним позовом необґрунтованими, оскільки надана ним виписка з рахунків станом на 23.05.2017 року не може підтверджувати майновий стан скаржника на час подання касаційної скарги 02.06.2017 року.

Таким чином, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву не додано належних доказів, що підтверджують його майновий стан, який перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також того, що його матеріальне становище зміниться до ухвалення судового рішення у справі та він зможе сплатити судовий збір у повному обсязі.

У зв'язку з наведеним заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Клопотання Регіонального відділенням Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року відхилити.

Касаційну скаргу Регіонального відділенням Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді С.Могил

В.Палій