Court ruling № 67979110, 28.07.2017, Kyivskyi District Court of Odesa City

____________________

Справа № 520/8698/17

Провадження № 2/520/8392/17

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

28.07.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розподіл спадкового майна в натурі,

ВСТАНОВИВ :

27.07.2017 року позивач звернулась до суду з даним позовом в якому просить ухвалити рішення яким: провести розподіл в натурі будинку № 42 по вул. Зелена Гірка у м. Одесі між нею та відповідачем ОСОБА_2, виділивши їх відповідно до частки у праві власності на зазначений будинок, яка дорівнює ? частині наступні приміщення: у літері «А» І поверх: житлова кімната літ. 1-3, пл.. 10,7 кв.м., ванна кімната літ. 1-4 пл. 6,4 кв.м., кухня літ. 1-5 пл. 9,9 кв.м.; ІІ поверх того ж будинку: л. житлова літ. 1-7 12 кв.м., л.- житлова літ. 1-8 пл. 13, 4 кв.м; з надвірних споруд вбиральню літ. «Б» також ? частину огорожі та ? частину мостіння. Розподілити в натурі земельну ділянку: м. Одеса, вул. Зелена гірка, 42, площею 0,03 га між нею та відповідачем ОСОБА_2 з урахуванням, що вона має право власності на її ? частину тобто виділити їй у власність 0,015 га. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, основна частина якого територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Однак суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимог ст. 119 ЦПК України, згідно якої заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так позивачем не визначено ціну позову та не надано доказів сплати судового збору.

Одночасно з подачею позову позивач просить відстрочити сплату судового збору до проведення судової експертизи, якою буде визначено вартість обєктів спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Також згідно ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту даних норм закону слідує, що підставою для відстрочення від сплати судового збору справи може бути майновий стан сторони.

Однак, посилання позивача на неспроможність сплати судового збору нічим підтверджені не були, оскільки обставини, на які посилається позивач, не є належною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Більш того, в клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи позивач не ставить питання про визначення вартості спірного майна взагалі.

З урахуванням вище викладеного, суддя дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, через безпідставність.

З позовних вимог вбачається, що позивач обєднала 2 вимоги майнового характеру, доказів дійсної вартості нерухомого майна суду надано не було.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивач повинен сплатити 8000 гривень за вимогу майнового характеру

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог загальною сумою всіх вимог.

Крім того ч. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно зчастиною третьоюстатті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Крім того в пункті 13 вказаної Постанови зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Таким чином, загальна сума судового збору у даній справі повинна становити 16 000 гривень ( за дві вимоги майнового характеру 8000х2 )

Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок:

Отримувач коштівУК у м. Одесі (Київський р-н)Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923Банк отримувачаУК у м. ОдесіКод банку отримувача (МФО)828011Рахунок отримувача31218206700005Код класифікації доходів бюджету22030101

Окрім того суддя звертає увагу, що позивач не надала доказів неможливості нотаріально укласти договір про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦК України вказаний договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави заяви залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору відмовити

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розподіл спадкового майна в натурі - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 04.08.2017 року, однак, не пізніше трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.