№ 67958740, 26.07.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року Справа № 923/1459/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівВовка І.В., Студенець В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській областіза участю представників : від позивача: Лук'янов О.В. від відповідача: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Херсонської області від 09.02.2017 рокута постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 рокуу справі№ 923/1459/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Херсонгаз"до відповідачаНовокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській областіпро стягнення 31 790,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" (далі - позивач) звернулось з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (далі - відповідач) про стягнення 31 039,04 грн. інфляційних та 751 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 8-10083Б8 від 20.04.2015 року (далі - Договір), який укладено між сторонами у справі (позивач - постачальник, відповідач - споживач).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 року позовні вимоги задоволені.

Одеським апеляційним господарським судом апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Суди прийшли до висновку про те, що загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем у розмірі 252 925,96 грн. погашена у повному обсязі, але з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Суди задовольняючи позовні вимоги застосували до взаємовідносин сторін ч.2 ст.625 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті судові рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що судами невірно застосовано діюче законодавство. Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що ні законом України "Про ринок природного газу", ні "Правилами постачання природного газу" не встановлено право постачальника нараховувати та стягувати інфляцію та 3% річних. Відповідач вважає, що за прострочку грошового зобов'язання з нього може бути стягнуто лише пеню.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.04.2015 року між сторонами у справі укладено Договір.

Як встановлено судами позивачем були надані послуги відповідачу з поставки природного газу за період січень-березень 2015 року у розмірі 252 925,96 грн., що підтверджується доданими до матеріали справи актами (а.с. 13-14).

Відповідно до умов п.4.6 Договору та додатку № 2 до нього оплата вартості послуг з поставки природного газу здійснюється авансовими або плановими платежами з розрахунку договірного об'єму поставки природного газу на протязі періоду оплати відповідно до додатку № 2 до Договору…Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як обґрунтовано встановлено судами, при виконанні Договору відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідачем в касаційній скарзі не оспорюється арифметичний розрахунок позовних вимог та період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Взаємовідносини між сторонами у справі у даному випадку регулюються не тільки законами України "Про ринок природного газу" та "Правилами постачання природного газу", а і Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги, які ґрунтуються на приписах ст.625 ЦК України є обґрунтованими.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишенні без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні касаційної скарги Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області відмовити.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 року прийняті у справі № 923/1459/16 залишити без змін.

Головуючий С.В. Бондар

Судді І.В. Вовк

В.І.Студенець