Court ruling № 67952565, 27.07.2017, Kyivskyi District Court of Odesa City

____________________

Справа № 520/8689/17

Провадження № 2/520/8390/17

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

27.07.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Третя одеська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

26.07.2017 року позивачі звернулись до суду з даним позовом в якому просять ухвалити рішення яким: визнати недійсним заповіт від 03 жовтня 2006 року складений ОСОБА_4 березня 2007 року складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5; визнати фіктивним шлюб, укладений 01 лютого 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини домоволодіння у будинку № 8, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини домоволодіння у будинку № 8, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка;

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, основна частина якого територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Однак суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимог ст. 119 ЦПК України, згідно якої заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так позивачами не визначено ціну позову, та згідно квитанції сплачено судовий збір у розмірі 3200 гривень.

Суддя вважає, що розмір сплаченого судового збору є не повним, оскільки доказів дійсної вартості майна суду надано не було.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивач повинен сплатити 8000 гривень за вимогу майнового характеру.

Таким чином, загальна сума судового збору, яку слід доплатити позивачам, з урахуванням сплаченої суми складає 8000-3200=4800 гривень.

Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок:

Отримувач коштівУК у м. Одесі (Київський р-н)Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923Банк отримувачаУК у м. ОдесіКод банку отримувача (МФО)828011Рахунок отримувача31218206700005Код класифікації доходів бюджету22030101

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави заяви залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Третя одеська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на частку майна в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 04.08.2017 року, однак, не пізніше трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.