Decision № 67928676, 18.07.2017, Vasylkiv City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 362/2411/15

Провадження № 2/362/1651/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченко Л.М.,

при секретарі Кострубіцькій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 20.12.2007 р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір №К2S4GI0000002531, згідно якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 757 500,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Окрім того, ОСОБА_2 поручився перед позивачем за забезпечення виконання зобовязання за вищезазначеним кредитним договором.

На думку позивача, позичальник умови кредитного договору порушив, і тому станом на 24.03.2015 р. за кредитним договором наявна заборгованість в сумі 4998477,20 гривень, в звязку з чим позивач змушений звернутися з позовом до суду.

Позивач в судове засідання не зявився, надіславши до суду заяву, в якій просить слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в тому числі у відповідності до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи і розгляд справи буде проведено за його відсутності .

У звязку з зазначеним, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільну справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 20.12.2007 р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір №К2S4GI0000002531, згідно якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 757500,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Крім того, в забезпечення виконання кредитних зобовязань боржника ОСОБА_1 перед позивачем, між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №К2S4GI0000002531 від 20.12.2007 р., відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання кредитних зобовязань, що випливають з умов кредитного договору №К2S4GI0000002531 від 20.12.2007 р.

25.03.2015 р. відповідачам надсилалася досудова вимога №30.1.0..0/9v9.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24.03.2015 р. за редитноим договором №К2S4GI0000002531 від 20.12.2007 р. наявна заборгованість в розмірі 4998477,20 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом 756433,96 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом 1428 986,88 гривень; пеня 2358649,34 гривень, штраф (процентна складова) 454407,02 гривень.

У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 546, 549, 551 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням та задатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Вимогами частини 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_1 її обовязків відповідно до наданого їй кредиту, а також те, що відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконує свої обовязки перед кредитором, у звязку з чим наявна заборгованість, чим позивачу завдано матеріальну шкоду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів пені в розмірі 2358 649,34 гривень зменшити до 755 000,00 гривень, оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат судового збору підлягають до задоволення частково, оскільки, згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 509, 525,526,530, 546, 549, 551,611,612,623, 1054 ЦК України , ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 224, 294, ч. 4 ст.295 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк суму боргу за кредитним договором №К2S4GI0000002531 від 20.12.2007 р. в розмірі 3394827,86 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом 756433,96 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом 1428986,88 гривень; пеня 755000,00 гривень, штраф (процентна складова) 454407,02 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк понесені судові витрати в розмірі 1240,85 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк понесені судові витрати в розмірі 1240,85 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.М.Кравченко