
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2017 року м. Київ К/800/23262/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Донця О.Є.,
Шведа Е.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 18 березня 2015 року та постанови від 01 квітня 2015 року №78.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково: скасовано постанову відповідача від 01 квітня 2015 року №78.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2015 року скасовано, позов залишено без розгляду.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду позов ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією суду апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Згідно із статтею 58 Кодексу адміністративного судочинства України п повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.
Аналіз зазначеної норми законодавства свідчить про те, що право особи представляти інтереси іншої особи у суді з огляду на специфіку такого представництва має бути чітко прописано у відповідній довіреності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3, звертаючись до суду в інтересах ОСОБА_2, на підтвердження своїх повноважень надав довіреність від 07 грудня 2012 року, згідно якої ОСОБА_2 уповноважила його представляти її інтереси у відповідних відділах РАЦС у м. Миколаєві та Миколаївської області, м. Запоріжжя та Запорізької області та у будь-яких інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності та належності з усіх без винятку питань, що її стосуватимуться.
Аналіз змісту зазначеної довіреності дає підстави вважати, що ОСОБА_2 не уповноважувала ОСОБА_3 представляти її інтереси в судах (зокрема, в Ленінському районному суді м. Миколаєва).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
З урахуванням викладеного, позиція суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду є обґрунтованою.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
The court decision No. 67915148, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 20.07.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 489/2645/15-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: