Court ruling № 67891069, 18.07.2017, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 р.Справа № 820/5572/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О,

в присутності:

представника позивача Шрамко М.П.,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017р. по справі № 820/5572/16

за позовом Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив д стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) в дохід Держави кошти в розмірі 22357,35 на р/р33116341700004, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач - УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999675, код платежу 11010500, назва платежу - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Під час судового засідання відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у встановлені законодавством строки борг не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, за результатами проведеної перевірки, контролюючим органом у відношенні платника було складено податкове повідомлення - рішення №0043911707 від 20.11.2015 року, яким Київською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області визначено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 20501,57 грн., з яких:15905,25 грн.. - основний платіж та 4146,32 грн. - сума штрафних санкцій, за вказаним податковим повідомленням - рішенням в автоматичному режимі нараховано пеню у розмірі 2447,23 грн.

Відповідно до положень п.56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження вказаного рішення, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи не містять, а відтак сума податкового боргу, зазначена у податковому повідомлені - рішенні №0043911707 від 20.11.2015 року, є повністю узгодженою та підлягає сплаті.

В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу у визначеному законодавством строки, податковим органом відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України було винесено податкову вимогу №3-23 від 06.01.2016 року про визначення суми податкового боргу у розмірі 22498,80 грн., яка була направлена та вручена відповідачу 03.03.2016 року, та у встановлений строк ним не була оскаржена, а тому сума боргу є повністю узгодженою.

Отже, зважаючи на положення п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку загальної суми заборгованості податковий борг не переривався, добровільно відповідачем не сплачений та з урахуванням уточнень адміністративного позову складає 22357,35 грн.

Статтею 95 ПК України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На час розгляду справи податковий борг у вказаній сумі у добровільному порядку відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є посилання позивача на те, що він не повинен сплачувати податок на доходи фізичних осіб нарахованого по податковому повідомленню - рішенню №0043911707 від 20.11.2015 року у сумі 22357,35 грн., оскільки він законно став спадкоємцем першої черги відповідно до положень ст.1258 п.2 Цивільного кодексу України, а тому податковою не правомірно нараховано суму податкового боргу, з наступних підстав.

Податкове повідомлення - рішення №0043911707 від 20.11.2015 року та податкова вимога №3-23 від 06.01.2016 року відповідачем не були оскаржені у встановленому законом порядку на даний час є чинними та не скасованими, податковий борг є узгодженим, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, в даному провадженні розглядаються лише позовні вимоги про стягнення податкового боргу, щодо скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги відповідач до суду не звертався.

Тобто, доводи апелянта в цих частині є безпідставними і не грунтуються на фактичних обставинах справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017р. по справі № 820/5572/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2017 р.