Decision № 6780083, 16.10.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.09                                                                                           Справа№ 30/174

за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської митниці

до відповідача: ПП „Техно”, м.Львів

про стягнення 185658,06 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від прокуратури: н/з

від позивача – Лейбенко Д.О.

від відповідача –н/з

Суть спору:

Позов заявлено Заступником прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської митниці до приватного підприємства „Техно”, м. Львів про стягнення 185658,06 грн., в т.ч. 33520,06 грн.пені.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.09.2009 року.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 15.09.2009р., 06.10.2009р. з причин, наведених у відповідних ухвалах.

Прокуратура Львівської області подала заяву про зменшення позовних вимог №05/1-647 вих-09 від 16.10.2009р., згідно якої просить стягнути з відповідача 152136 грн. основного боргу та 19399,91 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

19.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №219 про передачу брухту та відходів чорних металів у кількості 165,580 т., згідно якого відповідач зобов”язується прийняти товар по акту і провести оплату на умовах цього договору.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу металобрухт згідно акту приймання металів чорних (вторинних) №б/н від 03.09.2008р. на суму 182138,00 грн. Дана обставина відповідачем не заперечена.

Порядок розрахунків визначено в п. 3.3 договору, а саме: покупець здійснює попередню оплату у розмірі 30% на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку, на протязі трьох банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору. Остаточна проплата проводиться на протязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами приймально-здавального акту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 152138,00 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків, станом на 01.01.2009р., підписаним сторонами (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.4.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно поданого уточненого розрахунку пеня становить 19399,91 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526 ЦК України, ст.ст.179,193,216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Техно”, м.Львів, вул. Чигиринська, 42 (р/р 26009060327400 в АІКБ „Уксиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 23971812) на користь Львівської митниці, м.Львів, вул. Костюшка,1 (р/р35215001009152 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 35775617) –152136,00 грн. основного боргу, 19399,91 грн. пені.

3.           Стягнути з приватного підприємства „Техно”, м.Львів, вул. Чигиринська, 42 (р/р 26009060327400 в АІКБ „Уксиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 23971812) в доход держбюджету- 1715,35 грн. державного мита.

4.           Стягнути з приватного підприємства „Техно”, м.Львів, вул. Чигиринська, 42 (р/р 26009060327400 в АІКБ „Уксиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 23971812)- в доход місцевого бюджету Личаківського району м.Львова 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя