Decision № 6779295, 28.07.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.09                                                                                           Справа№ 6/133

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БМ Плюс”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фітойл”, м.Львів

про: стягнення 74746грн. 98коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області товариством з обмеженою відповідальністю “БМ Плюс” подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю “Фітойл” про стягнення 67504грн.23коп. основного боргу, 4127грн. 86коп. пені, 2598грн. 91коп. інфляційних втрат та 515грн. 98коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 09.06.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.07.2009р. За клопотаннями представників сторін та в зв”язку з можливістю добровільного врегулювання спору, ухвалою суду від 02.07.2009р. розгляд справи відкладено на 28.07.2009р.

Представник позивача в судове засідання 28.07.2009р. не з’явився, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання 28.07.2009р. не з'явився, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарському суду пред`явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

19.11.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “БМ Плюс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Фітойл” було укладено договір купівлі-продажу №02/11, відповідно до якого позивачем продано відповідачу агрегат водогрійний парогенеруючий електричний АВПЕ 1000/780 (електропарогенератор) та насосну станцію MVI на суму 131712грн. 00коп. Факт прийому-передачі товару підтверджується видатковою накладною №БМ-0000001 від 27.11.2008р. та довіреністю серії ЯПИ №745158 від 25.11.2008р.

Відповідно до п. 2.2. договору розрахунок за отриманий товар здійснюється наступним чином: 44625грн. 00коп. покупець ( відповідач у справі) сплачує на поточний рахунок продавця (позивач у справі) авансом протягом 3-х банківських днів після підписання договору; інша частина ціни товару у розмірі 87087грн. 00коп. сплачується рівними частинами наступні три календарні місяці, у розмірі 29029грн. 00коп. щомісяця, але не пізніше ніж через місяць від дати оплати кожного попереднього платежу включаючи перший.

п.2.3. договору № 02/11 передбачено, що відповідач зобов”язаний повністю розрахуватися за отриманий товар не пізніше 21.02.2009р.

Однак, відповідач свої зобов”язання по оплаті отриманого товару виконав частково на суму 64207грн. 77коп. Станом на час звернення з позовом до суду, неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 67504грн. 23коп.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.                    Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

За неналежне виконання відповідачем свого зобов”язання, позивач відповідно до п.4.1 договору та ст.ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 21.02.2009р. по 25.05.2009р. становить 4127грн. 86коп.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 2598грн. 91коп. інфляційних втрат та 515грн. 98коп. 3 % річних. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданих йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525,526,530,625,655 ЦК України, ст.ст.193, 231 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

                                         ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фітойл”, м.Львів, Вербицького, б.5 кв.1, факт. адреса: 77305, Івано-Франківська, область, м.Калуш, вул.Заводська, 1-а, ідентифікаційний код 361187779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМ Плюс”, м.Київ, вул.М.Раскової, 11; пошт. адреса: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Черняхівського, буд.19-А, кв. 68 (ідентифікаційний код 34806209) 67504грн.23коп. основного боргу, 4127грн. 86коп. пені, 2598грн. 91коп. інфляційних втрат, 515грн. 98коп. 3 % річних, 747грн. 47коп. витрат по сплаті державного мита та 312грн. 50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Гоменюк З.П.