
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 липня 2017 року м. Київ К/800/19050/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі №814/608/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехінвестгаз» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області, третя особа – Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання дій протиправними, скасування акту та постанови, -
встановив:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2017 року касаційну скаргу було залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам ст.ст. 212 та ч. 4 ст. 214 КАС України, і надано строк для усунення недоліків.
Скаржником недоліки касаційної скарги усунуто частково, а саме – зазначено найменування та адресу третьої особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України та надано копію касаційної скарги для неї.
На виконання вимог зазначеної ухвали в частині обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження скаржником надіслано клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому повторно зазначено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2017 року дану касаційну скаргу було повернуто скаржнику, після отримання квитанції про сплату судового збору у червні 2017 року скаржником повторно подано касаційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Частиною 3 ст. 214 КАС України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Разом з тим, копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2017 року про повернення касаційної скарги, копію супровідного листа скаржником не надано, як не надано і доказів неможливості сплати судового збору в період з 15 лютого 2017 року до моменту повторного звернення із даною касаційною скаргою у червні 2017 року, тобто з порушенням встановленого ст. 212 КАС України строку на касаційне оскарження.
Слід зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Невмотивоване задоволення клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб’єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі №814/608/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехінвестгаз» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області, третя особа – Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання дій протиправними, скасування акту та постанови.
Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявникові.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Калашнікова
The court decision No. 67751047, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 10.07.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 814/608/16. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: