Court ruling № 67705341, 10.07.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

10 липня 2017 року К/800/6930/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2016

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016

у справі № 805/132/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР»

до Об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області,

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби,

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області,

Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 у справі № 805/132/16-а.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Вербицької О.В. від 13.03.2017 було відмовлено в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк до 10.04.2017 для усунення наявних недоліків.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Вербицької О.В. від 19.05.2017 було відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а встановлений строк на усунення недоліків касаційної скарги був продовжений до 12.06.2017.

На підставі розпорядження керівника апарату від 29.06.2017 № 674 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2017 справа № 805/132/16-а перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

З наявних матеріалів вбачається, що на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 про залишення касаційної скарги без руху відповідачем втрете подано клопотання, в якому ставиться питання про звільнення податкового органу від сплати судового збору із посиланням на відсутність фінансування (тобто, аналогічного змісту, що й попередні, в задоволенні яких відмовлено ухвалами суду від 13.03.2017 та від 19.05.2017).

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання податкового органу та зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 13.03.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко