Court ruling № 67689782, 12.07.2017, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/17575/16-ц

Провадження №: 2-з/752/99/17

У Х В А Л А

12.07.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

з участю секретаря Мархотка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Олени Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «АКР-КОНСАЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олени Миколаївни, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», Закрите акціонерне товариство «Київгума», Фонд державного майна України, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Державна фіскальна служба України, Державна служба фінансового моніторингу України, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просили суд:

- визнати недійсною державну реєстрацію на користь ТОВ «Технічне промислове постачання» дачних будинків АДРЕСА_1, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л.І. 04.02.2015 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1, від 04.02.2015 року, укладений між ТОВ «Технічне промислове постачання» та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О.М.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1, від 28.07.2015 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1, від 19.01.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О.;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34516657 від 29.03.2017 року, стосовно реєстрації прав власності ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, номер запису про право власності НОМЕР_2;

- скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію дачного будинку АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, номер запису про право власності НОМЕР_2.

У судове засідання позивачем ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просить суд: накласти арешт на дачний будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, та заборонити будь-які дії, пов'язані з переплануванням, перебудовою, реконструкцією, відчуженням дачного будинку АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено про те, що позивачі є власниками об'єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3. З відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 29.03.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. проведено державну реєстрацію права власності на дачний будинок АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_4 за реєстраційним номером НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О. 19.01.2016 року, що який оспорюється позивачами у даному судовому провадженні. Оскільки у даному судовому провадженні існує спір щодо зазначеного нерухомого майна, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, у майбутньому у випадку відчуження предмету спору власником - відповідачем ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про обставини, за яких можливе вжиття заходів забезпечення позову у відповідності до ст.ст. 151, 152 ЦПК України.

Заслухавши пояснення та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, а також матеріали справи, суд при вирішенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 152 ЦПК України, видами забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно, що належать відповідачеві та знаходяться у нього або інших осіб, а також заборона вчиняти дії.

Таким чином, в розумінні ст.ст. 151, 152 ЦПК України, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивачі є співвласника у рівних частках об'єкта нерухомого майна - об'єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, відсоток готовності - 82%, реєстраційний номер об'єкта - НОМЕР_3, що вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2017 року № 85756244.

Крім того, дані Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 85665563 від 24.04.2017 року містять відомості про проведення 29.03.2017 року державної реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна - дачний будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта НОМЕР_1, здійсненої державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. на підставі договору купівлі-продажу дачного будинку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О. 19.01.2016 року.

Предметом спору у даному судовому провадженні є, окрім інших, визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1, власником якого станом на час вирішення питання є відповідач ОСОБА_4, в тому числі і до якого заявлено вказану позовну вимогу.

Таким чином, суд виходить з того, що між сторонами - позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 - існує спір, предметом якого є нерухоме майно - дачний будинок АДРЕСА_1.

Разом з тим, суд також звертає увагу і на наступне. Станом на час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позовних вимог, в розпорядження суду позивачем надано лише довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виготовлену станом на 25.04.2017 року, інших доказів, які б свідчили про належність нерухомого майна відповідачу ОСОБА_4, питання про арешт якого поставлено у заяві, саме станом на час вирішення такої заяви судом по суті, в розпорядження суду не надано, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити та перевірити обставини щодо власника майна, на яке позивач просить накласти арешт, а також чи є власник майна стороною спору, до якої заявлено позовну вимоги у даному судовому провадженні. У зв'язку із викладеним, суд надходить до висновку проте, що за вказаних підстав заяву про вжиття заходів забезпечення позовних вимог слід залишити без задоволення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя