Decision № 6768574, 16.11.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.09р. Справа № 17/258-09

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси до Закритого акціонерного товариства "КС трейдінг", м. Дніпропетровськ про стягнення 214 359 грн. 72 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

Суть спору :

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Закритого акціонерного товариства "КС трейдінг" (надалі відповідач) суму 183 656 грн. 42 коп. основного боргу, 15 353 грн. 51 коп. пені, 4 266 грн. 88 коп. інфляційних, 2 210 грн. 40 коп. 3% річних, 8 872 грн. 51 коп. проценти згідно ст. 536 ЦК України, а всього 214 359 грн. 72 коп. заборгованості за порушення зобовязань по договору поставки № 2/8 від 12.08.08р.

Представник позивача у судове засідання не зявився.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору від сторін не надходило.

У звязку із закінченням перебігу двомісячного строку розгляду справи суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

12.08.2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 2/8 (далі - Договір) строком дії до 31.12.09р., у відповідності з умовами якого постачальник зобовязався поставити та передати покупцю у власність товар, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити цей товар шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару (п.п. 1.1, 4.1, 8.1 Договору).

На виконання умов вказаного договору позивач належним чином та у строки поставив на адреси відповідача товар на загальну суму 369 656 грн. 42 коп., що вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних з підписом та печаткою покупця про отримання товару без зауважень.

Відповідач в порушення взятих на себе зобовязань розраховувався перед постачальником за отриманий товар несвоєчасно та не в повному обсязі частково сплативши вартість продукції в розмірі 186 000 грн. 00 коп.

Внаслідок чого, у покупця перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 183 656 грн. 42 коп., яка до теперішнього часу відповідачем не оплачена.

На підставі п. 9.7 Договору за порушення грошових зобовязань за цією угодою винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу такого прострочення, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача по кожній поставленій партії та відповідного прострочення оплати становить загальну суму 15 353 грн. 51 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 4 266 грн. 88 коп. інфляційних збитків за спірний період, а також суму 2 210 грн. 40 коп. 3% річних.

Водночас, позивач посилається на приписи ст. 536 Цивільного кодексу України та на підставі якої нараховує позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами на суму 8 872 грн. 51 коп. поряд із застосуванням до покупця розміру пені.

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахованого розміру пені, індексу інфляції та 3% річних, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та задовольняє у заявленому розмірі.

Разом з тим, посилання позивача на вимоги ст. 536 Цивільного кодексу України, як на підставу здійснення нарахування відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами суд вважає безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Положення ч. 2 ст. 536 ЦК України вказують на те, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно приписів ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках (процентах), розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, постачальник відповідно до узгодженого п. 9.7 Договору, за прострочення внесення оплати за отриманий товар, нарахував відповідачу суму пені, тобто розмір процентів (відсотків) за користування чужими грошовими коштами тільки за подвійною обліковою ставкою НБУ.

В силу вимог ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, внаслідок чого суд відмовляє в задоволені стягнення процентів у сумі 8 872 грн. 51 коп.

Згідно статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 183 656 грн. 42 коп. основного боргу, 15 353 грн. 51 коп. пені, 4 266 грн. 88 коп. інфляційних та 2 210 грн. 40 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75 , 82-84, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "КС трейдінг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-Б, ЄДРПОУ 32350189) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 183 656 грн. 42 коп. (сто вісімдесят три тисячі шістсот пятдесят шість грн. 42 коп.) основного боргу, 4 266 грн. 88 коп. (чотири тисячі двісті шістдесят шість грн. 88 коп.) індексу інфляції, 2 210 грн. 40 коп. (дві тисячі двісті десять грн. 40 коп.) 3% річних, 15 353 грн. 51 коп. (пятнадцять тисяч триста пятдесят три грн. 51 коп.) пені, 2 054 грн. 87 коп . (дві тисячі пятдесят чотири грн. 87 коп.) державного мита, 226 грн. 23 коп . (двісті двадцять шість грн. 23 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.В. Суховаров