
Справа № 487/1147/14-ц
Провадження № 2-п/487/45/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2017 року Заводськийрайонний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., при секретарі - Єлишевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, -
В С Т А Н О В И В :
22.06.2017 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Заводського районного су ду м. Миколаєва від 20.05.2014 року, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави. В заяві посилався на те, що суд ухвалюючи заочне рішення порушив права відповідача зазначені у ст.ст. 27, 169, 224 ЦПК України, ст. 6 Конституції України, зокрема щодо належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Копія заочного рішення, в порушення вимог ст.ст.27, 222 ЦПК України не була відправлена відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Копію вказаного заочного рішення ОСОБА_1 отримав лише 12.06.2017 року. В результаті порушення прав ОСОБА_1, щодо участі у судових засідання, останній був позбавлений права на захист, зокрема не зміг предявити зустрічний позов про встановлення Договору факторингу недійним.
В судове засідання сторони по справі не зявилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду заяви повідомлялись..
Дослідивши доводи викладені у заяві про перегляд заочного рішення та перевіривши матеріали цивільної справи за №2/487/1065/14, суд приходить до наступного:
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2014 року, ухваленому у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
22.06.2017 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, щовідповідач не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду цивільної справи, копію заочного рішення отримав лише 12.06.2017 року. У зв'язку з наведеним ОСОБА_1М .був позбавлений надати свої заперечення проти позову, докази, які мають значення для рішення суду, та позбавлений можливості надати зустрічний позов про встановлення Договору факторингу недійсним.
Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною ч иіншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутност іосіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, справа неодноразово призначалась до судового розгляду. Відповідачу ОСОБА_1 надсилались судові виклики, відповідно до вимог ст.. 74 ЦПК України зі зворотнім повідомленням за місцем його реєстрації : АДРЕСА_1. В матеріалах справи (а.с.106, 107) міститься зворотне повідомлення , яке було повернуто до суду за закінченням строку зберігання.
Отже, в розумінні ч. 5 ст. 74 ЦПК України, відповідач був повідомлений про розгляд справи, проте участі у розгляді справи не приймав.
Копія заочного рішення 23.05.2014 року була направлена ОСОБА_1 в порядку ст.. 227 ЦПК України за вихідним номером 8904.
Проте, як стверджує представник відповідача копія рішення отримана ним лише 12.06.2017 року.
Відповідно до ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішенням може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Водночас ч. 1 ст. 232 ЦПК України встановлює дві обставини, що в своїй сукупності є підставою для скасування судом заочного рішення, а саме: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 . не приймав участі в судових засіданнях, однак доказів, які можуть вплинути на рішення суду не зазначив та не надав.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду у загальному порядку, у звязку з чим заява підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєвавід20.05.2014 року, ухваленому у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено до апеляйного суду Миколаївської області через Заводський райсуд м. Миколаєва в строк і порядок, встановленому ст.ст. 294,296 ЦПК України.
Суддя: С.В. Щербина
The court decision No. 67673282, Zavodskyi District Court of Mykolaiv City was adopted on 06.07.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 487/1147/14-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: