Decision № 6764460, 13.10.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2009Справа №2-22/4146-2009 За позовом – Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кірова, 13 до відповідача – Відділу міграційної служби в АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, офіс 210

про стягнення 15532,21 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Менжелєєва Г.В., представник, дов від 29.09.2008 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - Допоміжна служба Ради Міністрів АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Відділу міграційної служби в АР Крим, просить суд стягнути з відповідача 15532,21 грн. заборгованості, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору оренди майна від 01.01.2007 року, неналежним чином здійснював оплату орендної плати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 15532,21 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач письмового відзиву на позовну заяву, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01.01.2007 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, яке належить АР Крим, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець відповідно до Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду майна, яке належить АР Крим, затвердженої Постановою Верховної ради АР Крим від 19.11.1998 року № 274-2/98, передає нерухоме майно, яке належить АР Крим, а саме: кабінет № 210 площею 65,6 кв.м., який розташований у адміністративній будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул.. Київська, 81, який знаходиться на балансі орендодавця, а орендар приймає у строкове платне користування за актом прийому – передачі.

Згідно до п. 3.1. та 3.3. орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду майна, яке належить АР Крим, затвердженої Постановою Верховної ради АР Крим від 19.11.1998 року № 274-2/98, складає 1 грн. на рік; до орендної плати не включається: оплата комунальних послуг, податок на землю, а також витрати на утримання орендованого майна.

Пунктом 8.1. встановлено, що договір діє з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно.

01.01.2007 року між сторонами складений та підписаний акт прийому – передачі, а.с. 16.

14.03.2008 року між сторонами була складена та підписана додаткова угода, відповідно до умов якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2008 року та визначили, що у випадку відсутності заяв від жодної зі сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того, умовами додаткової угоди було встановлено, що розмір орендної плати складає 514,87 грн. на місяць та ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що орендар зобов’язується відшкодувати витрати орендодавця щодо замовлення незалежної оцінки орендованого майна в сумі 1152,00 грн. з ПДВ протягом п’яти банківських днів з моменту виставленого рахунку орендодавцем.

Пунктом 4.1.6. договору встановлено, що орендар зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі проводити розрахунки з орендної плати та вносити плату на рахунок орендодавця за обслуговування та ремонт будівлі, прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, а також, за комунальні послуги, податок на землю та інші платежі.

Так, за період з січня 2008 року по липень 2009 року, у зв’язку з невиконанням зобов’язання з оплати орендної плати та відшкодування орендодавцю певних втрат, у відповідача виникла заборгованість сумі 15532,21 грн.

24.06.2009 року сторонами проведена звірка розрахунків, про що складений акт, а.с. 8, відповідно до якого сальдо на користь Допоміжної служби ради Міністрів АР Крим склало 14369,35 грн. станом на 20.06.2009 року.

Крім того, в матеріалах справи, а.с. 27, наявна довідка Відділу міграційної служби в АР Крим № 17-9-263 від 23.06.2009 року, відповідно до якої відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 14369,35 грн. за період січень 2008 року – червень 2009 року.

Отже, на момент вирішення спору загальна сума боргу відповідача склала 15532,21 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 15532,21 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відділу міграційної служби в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 81, офіс 210, рахунок № 35217001002568 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 33326094) на користь Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Кірова, 13, рахунок № 235421001001010 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26225765) 15532,21 грн. заборгованості.

3.          Стягнути з Відділу міграційної служби в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 81, офіс 210, рахунок № 35217001002568 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 33326094) на користь Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Кірова, 13, рахунок № 235421001001010 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26225765) 155,32 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Відділу міграційної служби в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 81, офіс 210, рахунок № 35217001002568 в УДК в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 33326094) на користь Допоміжної служби Ради Міністрів АР Крим (м. Сімферополь, вул. Кірова, 13, рахунок № 235421001001010 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 26225765) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.