Court ruling № 67641408, 10.07.2017, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 липня 2017 року Справа № 904/7451/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Кредит Капітал"на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№ 904/7451/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Кредит Капітал"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АТК ОПТТОРГ"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад"простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана 19.04.2017 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - скаржник) касаційна скарга на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 у справі № 904/7451/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до Закону України № 3674-VI, не звільнений від сплати судового збору, проте є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у розгляді питань, пов'язаних, зокрема, з відстроченням та розстроченням сплати судового збору (стаття 8 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочки від такої сплати. До того ж, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ст. 1118 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

У свою чергу, скаржник в обґрунтування заявленого клопотання не надав будь-яких доказів того, що у нього на момент подання касаційної скарги відсутні кошти для сплати судового збору та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду касаційної скарги до прийняття постанови у справі.

За таких обставин, згадане клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 у справі № 904/7451/13 задоволенню не підлягає.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 у справі № 904/7451/13.

2. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 у справі № 904/7451/13 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу № 904/7451/13 повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

Л.Б. Іванова