№ 6756247, 20.03.2009, Donetsk District Administrative Court

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-1837/09/0570

час прийняття постанови: 11-45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства „Селидіввугілля”, м. Селидове

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 7 травня 2008 року

за участю представників:

від позивача: Максимчук С.П. – за дов. від 29.12.2008р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством „Селидіввугілля” заявлено позов до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 7 травня 2008 року № 0000501540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79152 грн. 98 коп. за платежем: податок на додану вартість.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 79152 грн. 98 коп.

Відповідач під час судового засідання 11 березня 2009 року проти позовних вимог заперечував, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, оскільки позивачем порушені граничні строки сплати податку. У судове засідання 20 березня 2009 року представник відповідача не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, письмових заперечень суду не надав, надіслав суду факсом клопотання про зупинення провадження у справі, в якому судом було відмовлено у зв'язку із його необґрунтованістю. В порядку статті 128 КАС України суд дійшов висновку щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство „Селидіввугілля” є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33426253.

5 травня 2008 року відповідачем складений акт № 209/1640/33426253 про результати невиїзної документальної перевірки позивача стосовно своєчасності сплати податку на додану вартість за період вересень 2007 року - січень 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 7 травня 2008 року № 00005011540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 91948 грн. 30 коп. за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 459741 грн. 35 коп. за платежем: податок на додану вартість. Позивач оскаржує дане податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79152 грн. 98 коп.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181).

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність об’єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з акту перевірки об’єктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням стала сплата позивачем сум податку на додану вартість платіжними дорученнями від 30 листопада 2007 року та 25 січня 2008 року.

Призначенням платежу, як вбачається з банківських виписок, є сплата податку на додану вартість як поточних податкових зобов’язань, а саме за жовтень та грудень 2007 року. Суд вважає, що у будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов’язань інших податкових періодів.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Судом встановлено, що як сплата податкового зобов’язання з порушенням граничного строку сплати позивачем податковим органом сприйнятий також поданий позивачем до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 20 грудня 2007 року, яким позивач виправив помилки за звітний податковий період серпень 2007 року. Саме зазначене виправлення помилки шляхом зменшення зобов’язання відповідачем сприйняте як погашення зобов’язання.

Виправлення платником податку самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкового зобов’язання і не є погашеною сумою в розумінні приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, внаслідок чого підстави для застосування штрафу відсутні.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням в частині, яка оскаржується позивачем, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства „Селидіввугілля” до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 7 травня 2008 року № 0000501540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79152 грн. 98 коп. за платежем: податок на додану вартість задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції від 7 травня 2008 року № 0000501540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79152 грн. 98 коп. за платежем: податок на додану вартість.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Селидіввугілля” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 березня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 25 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.