Court ruling № 67486280, 30.06.2017, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

30 червня 2017 року Справа № 826/4490/15

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги державної установи «70 Управління начальника робіт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до державної установи « 70 Управління начальника робіт» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернулося до суду з позовом до державної установи « 70 Управління начальника робіт» про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач – ДУ « 70 Управління начальника робіт» подала апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у даній справі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 4 ст. 189 КАС України, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду було направлено 16.04.2015 р. за адресою офіційного місцезнаходження ДУ « 70 Управління начальника робіт», у відповідності до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04053 м. Київ, вул. Артема, 59, однак 19.05.2015 р. від відповідача повернувся конверт за закінченням встановленого строку зберігання / Т. 1 а.с. 38-39/.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Таким чином, у відповідності до викладеної законодавчої норми копію рішення суду першої інстанції слід вважати врученою у травні 2015 року.

Водночас, з даною апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду лише 21.06.2017 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Отже, апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження.

При цьому, разом з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій він посилається на те, що з грудна 2010 року триває процедура банкрутства ДУ « 70 Управління начальника робіт», відповідач не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції і про факт її існування та існування оскаржуваного судового рішення дізнався лише 11.06.2017 р. випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Втім, враховуючи вищевстановлені обставини, доводи апелянта про те, що про існування судового рішення йому стало відомо лише в червні 2017 року, видаються безпідставними і не підтверджуються жодними належними і допустимими у розумінні ст. 70 КАС України доказами.

Крім того, апелянтом не наведено жодного обґрунтування з приводу того, чому у процедурі санації, а в наступному ліквідації установи арбітражним керуючим не отримувалася кореспонденція за її офіційним місцем знаходження.

З огляду на це, в даному випадку відсутні належні та достатні підстави для задоволення зазначеного клопотання через його необґрунтованість і не доведеність.

Згідно з ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини та вищевикладені правові норми, апеляційну скаргу державної установи « 70 Управління начальника робіт» необхідно залишити без руху та надати апелянту можливість звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення такого строку з обґрунтуванням причин його пропуску та надати на їх підтвердження відповідні докази протягом тридцяти денного строку з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 108, 186, 189, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної установи « 70 Управління начальника робіт» про поновлення строку на апеляційне оскарження – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної установи « 70 Управління начальника робіт» – залишити без руху.

Надати Державній установі « 70 Управління начальника робіт» строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на подачу апеляційної скарги з обґрунтуванням причин його пропуску та надати на їх підтвердження відповідні докази.

Роз’яснити апелянту, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.В. Епель