Decision № 67459284, 29.06.2017, Zhytomyr Regional Court of Appeal

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/991/17 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Трояновської Г.С.

суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що 12.04.2009 року вона позичила ОСОБА_2 30000 доларів США на покупку квартири АДРЕСА_1 із зобовязанням останньої повернути кошти по першій вимозі, про що була складена розписка. Протягом квітня-травня 2016 року позивач неодноразово зверталася до відповідача із проханням повернути кошти, однак ОСОБА_2 зобовязання не виконала. Виходячи із наведеного, просила стягнути на її користь заборгованість у розмірі 786540,00 грн., 84155,43 грн.інфляційних, 19782,00 грн. - 3% річних та пені 212990,70 грн., що разом складає 1103467,43 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2017 року позов задоволено повністю та вирішено питання відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що вказаним рішенням порушені його майнові права, так як він є співвласником квартири АДРЕСА_1, на яку відповідач ніби-то позичала кошти. Зокрема вказує, що ОСОБА_2 не позичала гроші у ОСОБА_1 на купівлю квартири та не давала їй розписку. Так як він та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, після розірвання якого тривають судові розгляди справ про поділ майна, то поданий позов про стягнення боргу за розпискою є способом позбавити його майнового права на частку у спільній сумісній власності подружжя, предметом якої є придбана квартира.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та на підтвердження своїх вимог надала розписку від 12.04.2009 року із змісту якої вбачається, що вона, ОСОБА_2, отримала від матері ОСОБА_1 30000доларів США на покупку квартири АДРЕСА_2, які зобовязалась повернути по першій вимозі /а.с. 6/.

Витягом із Державного реєстру правочинів від 15.04.2009 року підтверджується, що ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_4, 15 квітня 2009 року купила квартиру АДРЕСА_3 (а.с.11).

Рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 3 жовтня 2013 року розірвано шлюб, зареєстрований 29.08.1993 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.37).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 3 лютого 2015 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 (а.с.38-39).

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 пояснив, що про оскаржуване рішення його довірителю не було відомо, проте зазначеним рішенням порушуються його права, оскільки ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_3 з позовом про визнання боргу за договором позики таким, що використаний в інтересах сім»ї , визнання його спільним боргом подружжя; в порядку поділу спільного майна подружжя, розподілу боргових зобовязань по сплаті 1/2 частини позичених коштів за кожним згідно з договором позики, стягнення 1/2 частини позичених коштів (а.с.76-80).

Окрім того 08.04.2017 року ОСОБА_2 направила на адресу ОСОБА_3 претензію, в якій зіславшись на ст. 65 СК України, вказала, що одержана позика використана в інтересах сім»ї, а тому при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сім»ї (а.с.36).

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням порушено права ОСОБА_3, проте до участі у справі він притягнутий не був.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» суд не має права вирішувати питання про права та обовязки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

З огляду на наведене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 4400грн. з кожного понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: