Court ruling № 67432610, 27.06.2017, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36536/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва Остапчук Т.В. при секретарі Медведєва М.Г., за участю слідчого Сороки М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Тимошенко В.О. про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Тимошенко В.О., за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках підприємств у банківських установах. В обґрунтування клопотання посилається на те, що четвертим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28.04.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000517, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб, з використанням реквізитів підконтрольних суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які проваджують діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів залізничним складом, ремонту, обслуговування залізничних вагонів, а також юридичних осіб та підприємств з ознаками фіктивності, за сприянням посадових осіб Державної фіскальної служби України, організовано схему, яка направлена на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження на підконтрольні суб'єкти господарювання шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, з метою розкрадання державних коштів та ухилення від сплати податків. В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав наведених судом вище. Слідчий суддя, вивчивши клопотання, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку. Судовим розглядом встановлено, що четвертим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28.04.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000000517, за наявними даними, службові особи Дочірнього підприємства «Транс-Гарант Україна» (ЄДРПОУ 32667198, засновник ТОВ «Фірма «Трансгарант», м. Москва Російської Федерації) протягом 2016-2017 років здійснили операції, які не мали на меті настання господарських відносин з ТОВ «Облприлад 90» (ЄДРПОУ 40057927), ТОВ «Дельта Груп-Україна» (ЄДРПОУ 36054438) та ТОВ «Інвест Агро Трейд» (ЄДРПОУ 39651630) на загальну суму понад 34, 2 млн. грн.. Слідчий в своєму клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти, які

у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках вказаних підприємств у банківських установах. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України (в редакції від 27 лютого 2016 року) арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Відповідно до п. п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. Слідчим суддею не встановлено правової підстави для накладення арешту на грошові кошти підприємств. Згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження. З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту, тому у задоволенні клопотання слід відмовити. Враховуючи вищевикладене, клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Тимошенко В.О. про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення особою, яка її оскаржує, безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Особам, які не були присутні під час проголошення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.