№ 67319634, 05.01.2010, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05.01.2010 р. №2а-43160/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі Смоляр Є.А.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба про стягнення суми, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, в якому просить суд зобов'язати відповідача сплатити заборгованість у сумі 4197 грн. 72 коп., що виникла внаслідок неповного розрахунку при звільнені.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, які були ним отримані. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, заслухавши думку позивача щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача, суд вважає, що відповідно до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а його не зявлення відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Харківському Університеті Повітряних Сил імені ОСОБА_2 на посаді викладача факультету (авіаційного). Звільнений наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2008 року №379 з військової служби у запас за пунктом 63 підпунктом "г" (у зв'язку зі скороченням штатів). Виключений зі списків частини наказом начальника ХУПС від 24.09.2008 року №202.

Відповідно до довідки №78 від 29.09.2008р. позивачу не видано речове майно на загальну суму 4197,72 грн. (станом до 10.03.2000 року становить 96,58 грн. та станом з 10.03.2000 року -4101,14).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Згідно з п.27 „Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час №1444 від 28 жовтня 2004 року військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів від 17.02.2000 року №1459-ІІІ призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а також дію абзацу 1 ч.1 ст.14 зазначеного Закону в частині забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей безоплатного проїзду у відпустку.

Таким чином, в період з 11.03.2000 р. до моменту звільнення позивача зі служби в нього не було права вимагати отримання такої грошової компенсації, оскільки Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»зупинив дію відповідного положення статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб 328-V від 03 листопада 2006 року редакція статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»змінена, з неї виключені питання щодо речового майна.

З 01 січня 2007 року введена в дію стаття 9-1, яка передбачає право отримання компенсації замість речового майна.

Але, право на таке отримання і, відповідно, звернення до суду у позивача не виникло в наслідок того, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія відповідних положень статті 9-1 була зупинена на 2007 рік.

Пункт 2 статті 9-1, що регулює право на отримання компенсації, було виключено з тексту закону згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік, та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 107-V від 28 грудня 2007 року.

Ці зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II цього Закону, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008. Наведене рішення має преюдеційне значення і повинно враховуватися при розгляді даної справи.

Крім того, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнання дій відповідача по невиплаті грошової компенсації замість належного до видачі речового майна неправомірними.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості або правомірності нездійснення зазначених вище виплат, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів від 17.02.2000 року №1459-ІІІ п.27 „Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, ст.ст.11, 35, 71, 94, 122, 160-163, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Харківського університету повітряних сил імені ОСОБА_2 по невиплаті грошової компенсації замість належного до видачі речового майна ОСОБА_1.

Зобов'язати Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба(61023, м.Харків, вул.Сумська, 77/79, код 24980799) сплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість по невиплаті грошової компенсації замість належного до видачі речового майна в сумі 4197.72 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто сім гривень 72 копійки).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 11.01.2010 року.

Суддя Ю.В.Зоркіна