Court ruling № 67262202, 16.06.2017, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа № 1-кс/760/8724/17

№ 760/6879/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., при секретарі Рахімовій Н.В., за участю прокурора Федоренка І.Є., захисника Шевчука О.А., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мусіяки В.В., на підставі матеріалів досудового розслідування №42016000000002089, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2016 року, про продовження строку дії запобіжного заходу та покладених на нього обов'язків відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяка В.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 19.08.2017 року.

Також, просив продовжити строк дії покладених на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків:

не залишати місце проживання розташоване за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, без дозволу детектива, прокурора або суду;

з'являтися до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваною ОСОБА_6 у цьому ж кримінальному провадженні;

здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України.

20.04.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що Першим відділом Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002089 від 11.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 354, ч. 4 ст. 358 КК України.

Як зазначено в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, обраного безстроково відповідно до Постанови Верховної Ради України від 30.10.2008 №625-VІ «Про обрання суддів», будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою із суддею того ж суду ОСОБА_6., поєднуючи з вимаганням, одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду за постановлення з використанням наданої йому судової влади обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням або ж ухвалення постанови про звільнення їх від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, суддя ОСОБА_2., поєднуючи з вимаганням, одержав через ОСОБА_6 від ОСОБА_4 неправомірну вигоду для себе за здійснення впливу на працівників прокуратури, яким відповідно до КПК України (1960 року) надано право змінити обвинувачення в суді, з метою зміни обвинувачення у кримінальній справі стосовно ОСОБА_4 і ОСОБА_5, що перебувала у нього на розгляді, а також за здійснення впливу на уповноважених прокурорів з метою не оскарження ними до суду апеляційної інстанції постановленого ним кінцевого рішення у кримінальній справі.

Так, згідно з вимогами ст.ст. 6, 68 Конституції України, ст.ст. 23, 48, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_2 зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, кримінального процесуального законодавства України, вимог інших актів законодавства, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до Законів України. Крім того, зобов'язаний здійснювати судочинство у порядку, встановленому процесуальним законом, а правосуддя на основі Конституції України і Законів України, керуватися при цьому принципом верховенства права, неухильно додержуватись суддівської етики, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, виконувати вимоги та обмеження, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_2 перебуваючи на посаді судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська, при виконанні службових обов'язків постійно здійснював функції представника влади, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Незважаючи на обізнаність у вищезазначеному законодавстві та усупереч обов'язку неухильного його дотримання, ОСОБА_2 перебуваючи на посаді судді, умисно вчинив корупційні злочини.

Як зазначив у клопотанні прокурор, 01.02.2012 року суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6. постановлено вирок у кримінальній справі, згідно з яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 роки, зі звільненням від відбування основного покаранням з випробуванням строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України. Цим же вироком ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України до 2 років обмеження волі, зі звільненням від відбування покаранням з випробуванням строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У подальшому 03.05.2012 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за апеляційною скаргою прокурора зазначений вирок скасовано, у тому числі через м'якість призначеного засудженим покарання, а справу направлено на новий судовий розгляд до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

Розподіл справи для її нового судового розгляду у встановленому чинним законодавством порядку було здійснено судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_2

Працюючи в одному суді, усвідомлюючи обов'язковість відповідно до вимог ст. 374 КПК України (1960 року) вказівки апеляційного суду щодо м'якості покарання у разі підтвердження в ході нового судового розгляду пред'явленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обвинувачення, знаючи матеріали зазначеної кримінальної справи, у суддів ОСОБА_6. і ОСОБА_2 у достовірно не встановлений слідством час до лютого 2016 року виник злочинний умисел щодо можливості шляхом вимагання, одержати від ОСОБА_4 і ОСОБА_5 30 000 доларів США за здійснення впливу ОСОБА_2 на прокурорів, що підтримують державне обвинувачення у кримінальній справі, з метою зміни ними обвинувачення в суді у бік пом'якшення, а також за постановлення після зміни обвинувачення щодо підсудних вироку зі звільненням їх від відбування призначеного покарання з випробуванням, або ж ухвалення постанови про закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України.

З цією метою ОСОБА_6, умисно створюючи умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, під час особистого спілкування мала довести ОСОБА_4 відповідні умови передачі неправомірної вигоди, а отримавши її, частину передати ОСОБА_2

Реалізуючи спільний з ОСОБА_2 умисел на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_613 в один із днів лютого 2016 року біля будівлі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська при особистій зустрічі з ОСОБА_4 повідомила останньому що за надання певної грошової суми вона може переговорити із головуючим суддею ОСОБА_2 про зміну кваліфікації обвинувачення.

16.06.2016 року в день чергового слухання кримінальної справи в суді ОСОБА_6 повторно повідомила ОСОБА_4 про те, що вона розмовляла з суддею ОСОБА_2. з приводу можливості зміни обвинувачення і що конкретна сума неправомірної вигоди за це йому буде повідомлена додатково.

Під час особистого спілкування з ОСОБА_4 02.08.2016 року ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою одержання неправомірної вигоди, повідомила йому, що він і ОСОБА_5 мають передати для ОСОБА_2 30 000 доларів США за прийняття обумовлених рішень у кримінальній справі як прокурорами про зміну обвинувачення в суді внаслідок впливу на них ОСОБА_2, так і останнім за результатами розгляду кримінальної справи.

На виконання вимоги ОСОБА_6, яка діяла за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, 16.08.2016 року ОСОБА_4 в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29, було передано ОСОБА_6 5 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.2016 року складало 125 575 грн. від обумовленої суми в 30 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.2016 року складало 753 450 грн. і є особливо великим розміром, оскільки більш ніж у 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2016 року.

У подальшому наступна частина з обумовленої суми в розмірі 1 000 доларів США ОСОБА_4 була передана ОСОБА_6, яка діяла за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, 26.08.2016 року в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29.

Зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 відмовився передавати неправомірну вигоду, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 під час особистої розмови з ОСОБА_4 23.11.2016 року у приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, умисно створюючи умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, в контексті розмови дали зрозуміти, що у разі, якщо не буде змінено обвинувачення з боку прокурора, і не надано всю обумовлену суму неправомірної вигоди, тобто 30 000 доларів США, судового рішення на користь обвинувачених ухвалено не буде.

Зважаючи на це, ОСОБА_4 04.01.2017 року в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29, а також 26.01.2017 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, було передано ОСОБА_6, яка діяла на досягнення спільного з ОСОБА_2 злочинного умислу, відповідно 4 000 і 5 000 доларів США, як частину від вказаної співучасниками суми неправомірної вигоди в 30 000 доларів США.

30.03.2017 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, проте на виконання раніше досягнутих з ним домовленостей про одержання неправомірної вигоди в сумі 30 000 доларів США 19.04.2017 року ОСОБА_6 в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29, одержала від ОСОБА_4 чергову її частину в сумі 1000 доларів США та в подальшому була затримана працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, як зазначено в клопотанні, своїми умисними діями, які виразились в одержанні ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб з суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6. 16 000 доларів США, як частини від неправомірної вигоди в розмірі 30 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 16.08.2016 року становило 753 450 гривень, від ОСОБА_4, за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданої влади, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, як зазначено в клопотанні, своїми умисними діями, які виразились в одержанні ним від ОСОБА_4 через ОСОБА_6 16 000 доларів США, як частини від неправомірної вигоди в розмірі 30 000 доларів США, поєднаному з вимаганням, за здійснення впливу на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді у кримінальній справі стосовно ОСОБА_4 і ОСОБА_5, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України.

21 квітня 2017 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22:00 год. до 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_2, строком до 19 червня 2017 року, та покладено на останнього обов'язки:

з'являтися до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваною ОСОБА_6 у цьому ж кримінальному провадженні;

здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Як зазначено в клопотанні, метою для подальшого застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, в клопотанні зазначено, що підставою для подальшого застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які не зменшилися та які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

13 червня 2017 року підозрюваному ОСОБА_2та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження застосування запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на підозрюваного зазначені у клопотанні обов'язки.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання частково заперечували, просили скасувати обов'язки покладені на підозрюваного ОСОБА_2 щодо здачі на зберігання органу досудового розслідування свого паспорт для виїзду за кордон та інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та носити електронний засіб контролю.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

15 червня 2017 року заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002089 від 11.08.2016 року за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2 КК України до шести місяців - до 19 серпня 2017 року.

З матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, зокрема, з заяви ОСОБА_4 від 10.08.2016 року до СБУ, згідно з якою той вказав, що суддя ОСОБА_6. вимагає грошові кошти для винесення суддею ОСОБА_2 судового рішення у кримінальній справі щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5; ухвали суду апеляційної інстанції від 03.05.2012 року, якою скасовано вирок судді ОСОБА_6. щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у тому числі через м'якість призначеного покарання; п'ятьох протоколів огляду і вручення грошових коштів ОСОБА_4 на загальну суму 16 000 доларів США, які у обумовлений ОСОБА_6 час були їй передані ОСОБА_4; протоколів допитів свідка ОСОБА_4 від 11.08.2016, 26.08.2016, 04.01.2017 , який надав показання про обставини вимагання у нього коштів у сумі 30000 доларів США безпосередньо ОСОБА_6 для судді ОСОБА_2., та про обставини передачі їй частини таких коштів; протоколів огляду ресурсу «Єдиний реєстр судових рішень» від 11.08.2016 року, згідно з яким встановлено, що кримінальна справа щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перебувала у провадженні судді ОСОБА_2; протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу аудіо- відеоконтролю особи від 15.02.2017 року, в якому зафіксовано обставини розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_6 щодо надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_2 за ухвалення судового рішення та вплив на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді; протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо- відеоконтролю особи, в яких зафіксовано обставини розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_6, з ОСОБА_6 і ОСОБА_2 щодо надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_2 за ухвалення судового рішення та вплив на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді, а також факти передачі ним судді ОСОБА_6. коштів у сумі 5000, 1000, 4000, 5000 доларів США відповідно 16, 26 серпня 2016 року, 04.01.2017 і 26.01.2017. В ході розмов ОСОБА_6 запевнила ОСОБА_4, що суддя ОСОБА_2. у разі одержання коштів, свої зобов'язання щодо ухвалення відповідних судових рішень виконує і що всю суму неправомірної вигоди слід передати до постановлення вироку. ОСОБА_2 же під час зустрічі з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 фактично підтвердив умови, за яких ним може бути прийнято рішення у кримінальній справі; протоколів обшуку від 19.04.2017 року за місцем мешкання батьків ОСОБА_2, під час якого виявлено 2 купюри номіналом 100 доларів США, які згідно з номерами є тими купюрами, які 26.01.2017 року передав ОСОБА_4 ОСОБА_6; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 (мати ОСОБА_2.) від 19.04.2017 року, яка повідомила, що виявлені у її куртці під час обшуку дві банкноти номіналом 100 доларів належать їй, їх вона отримала від родички, а не від сина; протоколу обшуку від 19.04.2017 року за місцем мешкання ОСОБА_2, під час якого виявлено 4 купюри номіналом 100 доларів США, 3 з яких згідно з номерами є тими купюрами, які 16.08.2016 року і 04.01.2017 року передав ОСОБА_4 ОСОБА_6 В зауваженнях до протоколу обшуку ОСОБА_2 вказав, що виявлені кошти належать його тещі, що підтвердила і його дружина; протоколу обшуку від 19.04.2017 року за місцем мешкання сина ОСОБА_6 - ОСОБА_11, під час якого виявлено 13 купюр номіналом 100 доларів США, які згідно з номерами є тими купюрами, які раніше передав ОСОБА_4 ОСОБА_6; протоколу обшуку від 19.04.2017 року у службовому кабінеті ОСОБА_6 в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська, під час якого виявлено 10 купюр номіналом 100 доларів США, які ОСОБА_6 в той же день одержала від ОСОБА_4; протоколу освідування особи від 19.04.2017 року, згідно з яким на руках ОСОБА_6 виявлено сліди люмінофору (спеціальної хімічної речовини), якою були помічені 10 банкнот номіналом по 100 доларів США, що отримала того ж дня ОСОБА_6 від ОСОБА_4, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2 необхідно, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2 КК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що відноситься до ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя виходить з того, що встановлені слідчим суддею ризики, які стали підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зменшилися.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України,суд,-

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 13 серпня 2017 року включно, заборонивши ОСОБА_2, в період з 22:00 години до 06:00 години залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу детектива, прокурора або суду, з покладеними на нього обов'язками, а саме:

з'являтися до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваною ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали - до 13 серпня 2017 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Оголошення повного тексту ухвали 20 червня 2017 року о 16 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя Л.І. Кізюн