Court ruling № 67244021, 19.06.2017, Obolonskyi District Court of Kyiv City

19.06.2017 Справа № 756/9665/14-к

Справа № 1 -кп/756/15/17

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

19 червня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Дев'ятка В.В.,

з участю секретаря - Чупрій А.П.,

прокурора - Алієва А.В.,

захисника - адвоката Мазура О.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи переданий судді Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятку В.В. 23.05.2017 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Обвинувачений та захисник просили повернути обвинувальний акт прокурору, у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України. Представник потерпілого підтримав позицію захисту.

З'ясувавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд встановив наступне.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки отримав підроблені платіжні картки VISA, за допомогою яких, у подальшому, 03 та 10 квітня 2014 року в ході реалізації свого злочинного умислу, намагався розрахуватися за мобільні телефони у магазинах «Мобільні фішки», «Алло». Проте, з причин, що не залежали від його волі, умисел ОСОБА_3 не був доведений до кінця, у зв'язку із отриманням продавцями магазинів з терміналів, що належать ПАТ КБ «ПриватБанк», інформації про відхилення операції. При цьому, 10.04.2014 року ОСОБА_3 використовуючи придбану за невстановлених обставин підроблену платіжну картку VISA надав її для розрахунків в магазинах «Мобільні фішки» при купівлі мобільних телефонів та планшету загальною вартістю 21 476 гривень, завдавши матеріальну шкоду у вказаному розмірі ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, крім іншого, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

Однак, у порушення вищезазначених вимог, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 взагалі не містить формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 277, 291 КПК України, обвинувачення має бути логічним та конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення.

Проте, як убачається з обвинувального акту, у ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчинення якого ОСОБА_3 підозрюється.

Європейський суд з прав людини(далі-Суд) вказує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісье та Сассі проти Франції» (ВП), № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; від 20 квітня 2006 р. у справі « І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції ( див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

За встановлених обставин, відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення свідчить про те, що прокурором проігноровані вказані вимоги закону.

Зазначений недолік обвинувального акту, на думку суду, є суттєвими, наявність якого унеможливлює призначення його до судового розгляду, оскільки беззаперечним правом обвинуваченого є право бути обізнаним у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, із обов'язковим зазначенням формулювання пред'явленого йому обвинувачення.

Крім того, заслуговує на увагу суду доводи сторони захисту щодо наявності неузгодженості та суперечності в обвинувальному акті при викладі фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, та неконкретність висунутого йому обвинувачення.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у разі невідповідності обвинувального акту вимогам цього Кодексу суд повертає його прокурору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Повернути прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України, як такий, що не відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя В.В. Дев'ятко