Decision № 672188, 15.02.2007, Rivne Regional Court of Appeal

Справа № 22- 215 2007 року Головуючий суддя у 1 інстанції - Ковальчук Н.М.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.1.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка 3.1.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича СП.

з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,

сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 18 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей,

встановила:

Рішенням Березнівського районного суду від 18 грудня 2006 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на навчання дорослого сина ОСОБА_4 та на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 по 150 грн. щомісячно на кожного до досяг­нення ними 23 років та повноліття відповідно.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі апелянт просить апеляційний суд його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом дійсних обставин справи. Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про необ­хідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Вказує, що ніколи не залишав своїх дітей без матеріальної підтримки і згідний сплачувати аліменти в розмірі по 100 гривень у місяць.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правиль­ність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом першої інстанції, сто­рони від шлюбу мають дорослого сина ОСОБА_4, який на­вчається на третьому курсі заочної форми навчання в Національній академії управління і потребує у зв"язку з цим матеріальної допомоги на цей період, та дочку ОСОБА_3.

За ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших об­ставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син про­довжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зо­бов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

На підставі ч. 1 ст. 200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на таких повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодек­су.

З поданої позивачкою позовної заяви та її пояснень у судовому засіданні вбача­ється, що вона просила суд стягувати аліменти з відповідача на навчання сина та на утримання неповнолітньої дочки у твердій грошовій сумі. Відповідач у суді проти стяг­нення аліментів у твердій грошовій сумі не заперечував і просив лише про їх стягнення в розмірі 100 грн. на кожну дитину.

Твердження апелянта про те, що він неодноразово купував дітям одяг, взуття та інші речі, а також давав кошти для сина ОСОБА_4 на навчання не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні допустимими доказами.

Разом з тим, апеляційний суд рахує, що розмір щомісячних аліментів на заочне навчання дорослого сина, який місцевим судом визначений у сумі 150 грн., виходячи з незначного заробітку відповідача та з урахуванням його обов'язку утримувати ще й не­повнолітню дочку, є явно завищеним, через що підлягає зменшенню до 80 грн.

Що ж стосується розміру аліментів на неповнолітню дочку сторін у сумі 150 гри­вень щомісячно, то апеляційний суд рахує його правильним і з ним погоджується

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 182, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Березнівського районного суду від 18 грудня 2006 року частково зміни­ти, зменшивши розмір щомісячних аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на навчання сина ОСОБА_4, зі 150 до 80 (вісімдесяти) грн.

В решті рішення місцевого суду залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу -відхилити.

Стягнути з ОСОБА_1 7(сім) грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забез­печення, що пов'язані з розглядом справи, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Рівненської області № 37313005001930 ЗКПО 02893096 в Управлінні Державного казначейства України в Рівненській області МФО 833017.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: