Court ruling № 67153304, 12.06.2017, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

12 червня 2017 року м. Київ № 826/7416/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" про забезпечення позову у справі

за позовом

Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ"

до

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про

визнання протиправним та скасування Наказу №1647

ВСТАНОВИВ:

Компанія "НФ Трейдінг ФЗІ" звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 року № 1647 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" зазначеної в пункті 73 Додатку до цього наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 року № 1647 "Перелік іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України".

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 року № 1647 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" зазначеної в пункті 73 Додатку до цього наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2016 року № 1647 "Перелік іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України".

В обґрунтування даного клопотання позивач зазначив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов’язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Згідно пункту 1.4 «Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 травня 2000 року за №260/4481, оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення по суті справи не зупиняє їх дію.

Пунктом 2.1 вказаного Положення визначено, що індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (пункт 2.2 Положення).

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних з ним законів України, і скасовується Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (пункт 2.3 Положення).

Суд зазначає, що з поданих матеріалів та документів не вбачається наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки оскаржуваним наказом застосована спеціальна санкція, яка не передбачає заборону здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, доказів наявності зовнішньоекономічних контрактів, які належало б укладати або виконувати - не надано.

Також не підтверджено відсутність можливості отримати індивідуальну ліцензію.

Позивач, заявляючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, не довів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, не зазначив обґрунтованих причин для зупинення дії оскаржуваного рішення.

Наведені обґрунтування не підтверджені належними доказами, у зв’язку із чим не вбачається причинний зв’язок дії оскаржуваного рішення із наведеними позивачем негативними наслідками.

Таким чином, судом не встановлена наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, у зв’язку із чим суд не знайшов беззаперечних підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Компанії "НФ Трейдінг ФЗІ" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда