Court ruling № 67035533, 08.06.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року м. Київ К/800/24307/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бухтіярової І.О., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекорна» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування наказу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекорна» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати дії посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства протиправними та скасувати наказ відповідача від 12.04.2016 року № 951 про проведення документальної планової виїзної перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваного наказу про проведення перевірки та вчинення дій щодо її проведення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано позов задоволено, визнано протиправними дії посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Лекорна» та скасовано наказ відповідача від 12.04.2016 року № 951 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Лекорна».

Рішення обґрунтовано тим, що контролюючим органом не дотримано вимог податкового законодавства, а саме п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, щодо надіслання платнику податків копії наказу про проведення перевірки не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення перевірки.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючим органом керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, пп. 61.1, п. 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України, згідно із затвердженим планом-графіком проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2016 року видано наказ від 12.04.2016 року № 951 про проведення перевірки ТОВ «Лекорна» з 22.04.2016 року тривалістю 20 робочих днів.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні планові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних планових перевірок регламентовано ст. 77 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що право на проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки, а саме не пізніше ніж за 10 календарних днів, було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судами встановлено, що копію наказу про проведення документальної планової перевірки із зазначенням дати початку проведення такої перевірки - 22.04.2016 року, надіслано Товариству рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.04.2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком згрупованих поштових відправлень рекомендованої кореспонденції.

Загальні правила обчислення строків визначені в Цивільному кодексі України.

Так, згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, перебіг 10-денного строку, встановленого п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, у даному випадку розпочався 13.04.2016 року та тривав до кінця дня 22.04.2016 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що перевірка не могла бути розпочата в останній день 10-денного строку, а з урахуванням дати видання наказу - 12.04.2016 року та відправлення копії наказу про проведення перевірки також 12.04.2016 року, така перевірка могла бути розпочата не раніше 23.04.2016 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції також правомірно зазначено, що при винесенні оскаржуваного наказу від 12.04.2016 року № 951 та призначенні початку перевірки на 22.04.2016 року контролюючий орган вже діяв всупереч приписам п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, оскільки ним не було дотримано 10-денного строку для повідомлення позивача про проведення перевірки.

Таким чином колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржуваний наказу від 12.04.2016 року № 951 є незаконним та підлягає скасуванню, а дії посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області по проведенню перевірки, на підставі вказаного наказу, є, відповідно, протиправними.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже судом апеляційної інстанції дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі № 820/2011/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.О. Бухтіярова

В.П. Юрченко