
Справа № 315/119/17
Номер провадження № 2/315/117/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2017 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі головуючого: судді Яроша С.О.
при секретарі: Суховій С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача фінансових послуг, визнання положень договору фінансового лізингу несправедливими, а самого договору недійсним, стягнення за цим договором сплачених споживачем грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
06.02.2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача фінансових послуг, визнання положень договору фінансового лізингу несправедливими, а самого договору недійсним, стягнення за цим договором сплачених споживачем грошових коштів, в якому прохав позов задовольнити, положення статті 12 договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, несправедливими, визнати договір №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, недійсним, стягнути з відповідача на його користь сплачені ним на виконання договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, грошові кошти, а саме комісію за організацію Угоди в сумі 47500 грн., та суму судового збору в сумі 640 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.
15.02.2017 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача фінансових послуг, визнання положень договору фінансового лізингу несправедливими, а самого договору недійсним, стягнення за цим договором сплачених споживачем грошових коштів і справу призначено до розгляду в судове засідання на 06.03.2017 року.
23.03.2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з уточненим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача фінансових послуг, визнання положень договору фінансового лізингу несправедливими, а самого договору недійсним, стягнення за цим договором сплачених споживачем грошових коштів, в якому посилаючись на нікчемність договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, в зв`язку з недотримання встановленої законом форми правочину, а саме нотаріального посвідчення останнього, прохав позов задовольнити, положення статті 12 договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, несправедливими, визнати договір №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, недійсним, стягнути з відповідача на його користь сплачені ним на виконання договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, грошові кошти, а саме комісію за організацію Угоди в сумі 47500 грн., та суму судового збору в сумі 1920 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.
В судовому засіданні позивач уточнений позов підтримав.
Представник позивача ОСОБА_2 вважав, що уточнений позов відповідає вимогам закону і підлягає розгляду в одному провадженні з первісним позовом, прохав прийняти його судом до свого провадження.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав.
Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України до початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову...
Як вбачається з уточненої позовної заяви позивач до початку розгляду справи по суті шляхом подання письмової заяви вказав додаткову підставу позову, тим самим скориставшись своїм правом, передбаченим ч.2 ст.31 ЦПК України.
Крім того, судом встановлено, що уточнений позов відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України.
А тому суд приймає уточнений позов до свого провадження та спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів...
Відповідно до ч.1 ст.128 ЦПК України після одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати письмові заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.
З метою забезпечення права відповідача на подання письмових заперечень проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення, в зв`язку з посиланням позивача на додаткову підставу позову в уточненій позовній заяві суд відповідно до ст.191 ЦПК України оголошує перерву в судовому розгляді.
Керуючись ч.2 ст.31, ст.ст.119-120, 127, 128, 191 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В:
Уточнений позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача фінансових послуг, визнання положень договору фінансового лізингу несправедливими, а самого договору недійсним, стягнення за цим договором сплачених споживачем грошових коштів, в якому посилаючись на нікчемність договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, в зв`язку з недотримання встановленої законом форми правочину, а саме нотаріального посвідчення останнього, прохав позов задовольнити, положення статті 12 договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, несправедливими, визнати договір №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, недійсним, стягнути з відповідача на його користь сплачені ним на виконання договору №1915 фінансового лізингу від 08.11.2016 року, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф, грошові кошти, а саме комісію за організацію Угоди в сумі 47500 грн., та суму судового збору в сумі 1920 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. прийняти до свого провадження та спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача фінансових послуг, визнання положень договору фінансового лізингу несправедливими, а самого договору недійсним, стягнення за цим договором сплачених споживачем грошових коштів.
Оголосити перерву в судовому розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача фінансових послуг, визнання положень договору фінансового лізингу несправедливими, а самого договору недійсним, стягнення за цим договором сплачених споживачем грошових коштів до 21.06.2017 року до 10 години 00 хвилин.
Копію ухвали надіслати відповідачу до відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ярош С.О.
The court decision No. 66989783, Huliaipole District Court of Zaporizhzhia Oblast was adopted on 06.06.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 315/119/17. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: