№ 66972721, 20.04.2017, Poltava Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/2885/16-п Номер провадження 33/786/325/17Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, з участю секретаря Бондар М.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, представника Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 6 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою провадження по справі щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, директора ТОВ «Меледа», який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Зобов язано Полтавську митницю ДФС повернути ОСОБА_2 або його уповноваженому представнику, вилучений за протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0033/80600/16 від 4 квітня 2016 року :

- свічка парафінова GBo07х.х/1 (ВА070070) в кількості 2819 шт., вартістю 22298,29 грн.;

- свічка парафінова GC1010x.x/1 (RC100100) в кількості 1470 шт., вартістю 55007,40 грн.;

- свічка парафінова GC710 х.х./1 (RC070100) в кількості 1470 шт., вартістю 55007,40 грн.;

- свічка парафінова GC715х.х/1 (RC070150) в кількості 3708 шт., вартістю 100153,08 грн.;

- свічка парафінова GC720х.х./1 (RC070200) в кількості 513 шт., вартістю 18314,10 грн., всього в кількості 14060 шт., вартістю 297393,37 грн.

Згідно постанови судді, встановлено, що 4.04.2016 посадовими особами митного органу складено протокол про порушення митних правил № 0033/80600/16 про те, що 31.03.2016 при здійсненні митного контролю за МД № 806010001/2016/003304, була подана в режимі ЕК 11 підприємством ТОВ «Меледа» вантаж: свічки парафінові в кількості 14 060 шт., вартістю 9 963,91 євро (297 393,37 грн.). Контракт на переробку парафіну з фірмою GRAYWOLF LLP Великобританія за № GM-T -0303 від 3.03.2014 був підписаний директором ТОВ «Меледа» ОСОБА_2 Пролонгація контракта на 2016 рік підписана від 28.12.2015, зміною № 9. Додаткова угода від 30.03.2016 за № 39Е на відвантаження готовоїпродукції (свічок) по даному контакту. Вантажоотримувачем готової продукції є фірма VNK Profan B.V. Нідерланди. Згідно інформації Укрбюро Інтерполу УМВС у Вінницькій області, підприємство - нерезидент GRAYWOLF LLP Petre House, Petre Street, Sheffield, South Yorkshire, S48LJ ліквідовано 15.07.2014. На підставі листа Головного слідчого Управління національної поліції України від 18.03.2016 за № 6151/24/1-2016 стало відомо, що дане підприємство нерезидент GRAYWOLF LLP використовує завідомо підробні документи (31.03.2016 додаткова угода за № 39Е, від 28.12.2015, Зміна №9).

Таким чином, в протоколі про порушення митних правил вказано, що директором ТОВ «Меледа» ОСОБА_2 через декларанта з митного оформлення ТОВ «Меледа» ОСОБА_5, як підстава для переміщення через митний кордон України були наданідо Полтавської митниці ДФС документи від 28.12.2015, зміна №9, додаткова угода від 30.03.2016 № 39Е, що є підробними.

В апеляційній скарзі представник Полтавської митниці ДФС України ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватим у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів 644 490 грн. 45 коп. з конфіскацією в дохід держави вилучених предметів правопорушення з описом згідно експертного висновку № 142005901-1245 від 7.06.2016.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за зберігання по даній справі, які станом на 6.03.2017 складали 173 799 грн. 92 коп., зазначивши реквізити для перерахунку коштів.

При цьому апелянт посилається на те, що cудом першої інстанції не було враховано, що в матеріалах справи є на даний час чинний лист митних органів Великобританії від 4.02.2016 № LMA/175, згідно якого встановлено, що компанія GRAYWOLF LLP була заснована 6.03.2006 і розпущена 15.07.2014 (а.с.29-30).

Крім цього, на момент розгляду справи у суді першої інстанції не був відкликаний лист Головного слідчого Управління національної поліції України від 18.03.2016 за № 6151/24/1/2- 2016, де зазначено, що дане підприємство-нерезидент GRAYWOLF LLP використовує завідомо підроблені документи (а. с. 24-26).

Таким чином, директором ТОВ «Меледа» ОСОБА_2 через декларанта з митного оформлення ТОВ «Меледа» ОСОБА_5 як підстава для переміщення через митний кордон України року 30.03.2016 були надані Полтавській митниці ДФС документи: від 28.12.2015 зміна № 9, додаткова угода від 30.03.2016 №39Е, які є підробленими.

Вислухавши представника митниці на підтримання доводів апеляційної скарги, думку представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про відсутність підстав для задоволення скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 489 МК України визначено обставини, що підлягають з зясуванню при розгляді справи про порушення митних правил, відповідно до яких посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов язана з ясувати:

чи було вчинено адміністративне правопорушення;

чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

чи є обставини, що пом якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положення ст. 58 Конституції України, ст. 8 КУпАП та ст. 3 МК України, особа, яка вчинила порушення митних правил несе відповідальність на підставі норм, що діяли під час правопорушення.

Диспозицією частини 1 статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги ( з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Обєктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, обєктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто активна поведінка (вчинок) особи.

Субєктивною ж стороною даного правопорушення є наявність у винуватої особи прямого умислу, тобто винуватий у вчиненні правопорушення повинен чітко розуміти та усвідомлювати обставини та характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України та прагнути їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України, в тому числі і шляхом надання неправдивих відомостей, які необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Частиною 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мети їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Суддею першої інстанції вказані вимоги статей Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митного Кодексу України враховані при винесенні оскаржуваної постанови.

Як вбачається з матеріалів справи 31.03.2016 при здійсненні митного контролю за МД № 806010001/2016/003304, що була подана в режимі ЕК11 підприємством ТОВ «Меледа» вантаж: свічки парафінові в кількості 14 060 шт., вартістю 9 963,91 євро (297 393,37 грн.). Контракт на переробку парафіна з фірмою GRAYWOLF LLP Великобританія за № GM-T -0303 від 3.03.2014, був підписаний директором ТОВ «Меледа» ОСОБА_2.

При цьому, пролонгація даного контракта на 2016 рік була підписана 28.12.2015, зміною № 9, додаткова угода від 30.03.2016 № 39Е на відвантаження готової продукції (свічок) по даному контракту. Вантажоотримувачем готової продукції (свічок) по даному контакту, є фірма VNK Profan B.V.Нідерланди.

Підставою для складання щодо ОСОБА_2 4.04.2016 Полтавською митницею ДФС протоколу про порушення митних правил №0033/80600/16 стала інформація Укрбюро Інтерполу УМВС у Вінницькій області та лист Національної поліції України, згідно яких компанія - нерезидент GRAYWOLF LLP (№ОСЗ 18197, Petre House, Petre Street, Sheffield, South Yorkshire, S4 8LJ, Great Britan (UnitedKingdom) ліквідована 15.07.2014, дане підприємство - нерезидент використовує завідомо підроблені документи.

Під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником Полтавської митниці, що ТОВ «Меледа» при митному оформленні товару в режимі ЕК11 (реекспорт) було надано та зазначено відомості, за допомогою яких можна ідентифікувати та класифікувати товар, тобто ОСОБА_2 було виконано вимоги відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651. Контракт № GM Т-0303 ( на підставі якого було надано послуги з переробки), був укладений між ТОВ «Меледа» та компанією GRAYWOLF LLP 03.03.2014, тобто до того, як компанію було виключено з Реєстру.

Представником Полтавської митниці ДФС не було спростовано у суді першої та апеляційної інстанцій тих обставин, що на момент укладення вказаного контракту компанія GRAYWOLF LLP не мала на це повноважень і діяла в порушення ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Під час складання протоколу про порушення митних правил і в ході судового розгляду, митними органом не було встановлено статусу підприємства - нерезидента GRAYWOLF LLP (№ОСЗ 18197, Petre House, Petre Street, Sheffield, South Yorkshire, S4 8LJ,Great Britan (United Kingdom), як ліквідованої компанії.

Згідно розяснень Київської торгово - промислової палати щодо законодавства Великобританії надано юридичний висновок від 22.09.2016, відповідно до якого встановлено, що Закон про компанії 2006 року (Companies Act 2006), як нормативний акт, що регулює порядок створення, функціонування та ліквідації підприємств резидентів Великобританії, яким є і Компанія GRAYWOLF LLP, регламентує, що виключення будь-якої компанії з Реєстру не є доказом ліквідації юридичної особи в розумінні аналогії за Законом України «Про державну реєстрацію фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

За законодавством Великобританії підприємство може функціонувати та укладати угоди маючи статус «розпушена». На компанію в цьому випадку накладаються штрафні санкції і вона позбавляється права посилатися на інформацію з Британського реєстру «Будинок Компаній», в якому зазначено, що компанія GRAYWOLF LLP - «розпушена».

При цьому, Законом про компанії 2006 року визначено, що компанія, яка була виключена з реєстру як бездіяльна, протягом шести років може бути відновлена в реєстрі за заявою її бувшого директора або учасника в адміністративному порядку ( тобто - самим органом, що реєструє). Визначено, що відновлення можливе, якщо компанія фактично була діючою в момент виключення, за умови надання простроченої звітності та сплати відповідних штрафів і після відновлення, як зазначено у ст.ст. 1024-1025 Закону, компанія вважається такою, що ніколи не виключалася з реєстру.

Таким чином, з огляду на вказане вище суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за законодавством Великобританії визначено, що ліквідація юридичної особи відбувається виключно за рішенням суду на відміну від законодавства України, за яким юридична особа вважається ліквідованою з моменту внесення даних про її ліквідацію до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За законодавством Великобританії, компанія у статусі виключеної з реєстру може вести господарську діяльність і має право на відновлення в реєстрі.

Таким чином, факт внесення до реєстру інформації про ліквідацію юридичної особи за українським законодавством та про виключення назви компанії з реєстру за законодавством Великобританії мають різну правову природу та відповідні наслідки, які митним органом при складенні протоколу про порушення митних правил враховані не були.

Згідно ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

4) виконання судових доручень;

5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Статтею 26 Закону України «Про міжнародне приватне право», визначено, що цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно з ч. ч.1,2 ст. 25 даного закону, визначено, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей закону місцезнаходження юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Так, у відповідності до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход та приріст вартості майна від 10.02.1993 для цілей цієї конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом (і) пункту 1 ст. 3 цієї ж Конвенції визначено, що термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого королівства: управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України: Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Підставою для складання протоколу про порушення митних правил митним органом вказано лист YV REvenue@Customs вих № LMA/175 від 4.02.2016, який є доказом ліквідації компанії GRAYWOLF LLP, що в свою чергу є неспроможним по своїй природі, оскільки прямо не узгоджується з нормами законодавства Великобританії.

Суду першої інстанції було надано Свідоцтва від Державного реєстратора Англії та Уельсу про перереєстрацію у зв'язку із зміною найменування компанії-нерезидента GRAYWOLF LLP.

Так, Свідоцтвом від 06.10.2016 було засвідчено, що ТОВ «ГРЕЙВУЛЬФ» (GRAYWOLF LLP) шляхом подання відповідного повідомлення, змінило своє найменування і було зареєстровано під назвою TOB «ОС318197» (ОС318197 LLP), офіційне місце знаходження товариства в Англії та Уельсі.

Свідоцтвом від 24.11.2016 було підтверджено, що компанія під назвою ТОВ «ОС318197» (ОС318197 LLP) шляхом подання відповідного повідомлення, змінило своє найменування і було зареєстровано під назвою GRAYWOLFTRADINGLLP, офіційне місце знаходження товариства в Англії та Уельсі.

Вказані свідоцтва підтверджують, що компанія-нерезидент GRAYWOLF LLP (наразі актуальна назва GRAYWOLFTRADINGLLP), яка співпрацювала із ТОВ «Меледа» діюча, не ліквідована та продовжує здійснювати свою господарську діяльність.

На момент розгляду справи у суді першої інстанції до суду були подані Свідоцтва від Державного реєстратора Англії та Уельсу про перереєстрацію у зв'язку із зміною найменування компанії-нерезидента GRAYWOLF LLP.

Так, Свідоцтвом від 06.10.2016 року було засвідчено, що ТОВ «ГРЕЙВУЛЬФ» (GRAYWOLF LLP) шляхом подання відповідного повідомлення, змінило своє найменування і було зареєстровано під назвою TOB «ОС318197» (ОС318197 LLP), офіційне місце знаходження товариства в Англії та Уельсі.

Свідоцтвом від 24.11.2016 року було підтверджено, що компанія під назвою ТОВ «ОС318197» (ОС318197 LLP) шляхом подання відповідного повідомлення, змінило своє найменування і було зареєстровано під назвою GRAYWOLFTRADINGLLP, офіційне місце знаходження товариства в Англії та Уельсі.

Вказані свідоцтва вкотре доводять, що компанія-нерезидент GRAYWOLF LLP (наразі актуальна назва GRAYWOLFTRADINGLLP), яка співпрацювала із ТОВ «Меледа» діюча, не ліквідована та продовжує здійснювати свою господарську діяльність.

Щодо факту підробки документів компанії-нерезидента GRAYWOLF LLP 18.05.2016 Онуфріївським ВП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області були внесені відомості до ЄРДР № 12016120100000193 за ч. 1 ст. 358 КК України ( підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) за повідомленням Полтавської митниці ДФС про те, що підприємство - нерезидент GRAYWOLF LLP, яке було ліквідовано 2014 року, здійснило укладення додаткової угоди між ТОВ «Меледа», що мало місце в с. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області - 30.03.2016.

Згідно повідомлення Онуфріївського ВП Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 13.10.2016 за вих. № 5112/02/112-2016- 24.05.2016 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в звязку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (а.с.79).

Під час апеляційного перегляду апелянт стверджував, що докази того, що документи, які були надані директором ТОВ «Меледа» ОСОБА_2 як підстава для переміщення товару через митний кордон України Полтавській митниці ДФС, є підробленими відсутні.

Таким чином доводи апелянта про те, що директором ТОВ «Меледа» ОСОБА_2 через декларанта з митного оформлення ТОВ «Меледа» ОСОБА_5 як підстава для переміщення через митний кордон України 30.03.2016 були надані Полтавській митниці ДФС підроблені документи: від 28.12.2015 зміна № 9, додаткова угода від 30.03.2016 №39Е, є неспроможними, оскільки така оцінка правовстановчим документам може бути надана виключно за безумовної наявності відповідного експертного висновку, який як в матеріалах кримінального провадження за повідомленням апелянта так і в справі відсутній, у звязку з чим наведені вище обставини виключають наявність у діях ОСОБА_2, як обєктивної так і субєктивної сторони на переміщення товару через митний кордон України з прихованням від митного контролю.

Як зазначалося вище відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України правопорушенням є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених засобів або сховищ, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

У відповідності до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зміст диспозиції вказує на те, що це правопорушення є навмисним - особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробленими, але бажає саме таким чином незаконно перемістити товар.

Суб'єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України передбачає наявність в діях особи вини у вчиненому правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Рішення митного органу, яке було прийнято на підставі припущень, що в сенсі ст. 62 Конституції України, є неможливим, не може бути єдиним та достатнім доказом вини особи.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, митним органами в ході судового розгляду не було вказано та не було надано суду достовірних даних про те, у чому конкретно полягало вчинення ОСОБА_2 дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання останнім до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості стосовно замовника.

Отже, суд першої інстанції, на підставі викладених вище обставин та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, закріпленим в ст. 62 Конституції України, тобто вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), прийшов до правильного висновку, що митним органом не було надано достовірних та достатніх доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і її винність не доведена перед судом.

Таким чином, суд першої інстанції правильно врахував те, що митницею не надано достатніх, достовірних і належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_2, а висновки митного органу не підтверджуються достовірними і обєктивними даними та більше того, в ході проведення митного оформлення працівниками Полтавської митниці не було ретельно та обєктивно перевірено факти, що були підставою для складання протоколу про порушення митних правил, які по своїй природі не можуть слугувати основою для визначення складу правопорушення про порушення митних правил і через це суд правильно закрив провадження по справі, у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 6 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1