Decision № 66889462, 01.06.2017, Bilhorod-Dnistrovskyi City and District Court of Odesa Oblast

Справа № 495/1378/17

№ провадження 2/495/1385/2017

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

01 червня 2017 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, просить суд зобовязати відповідачку демонтувати паркан, який вона побудувала в червні 2016 року; зобовязати в подальшому при будуванні паркану додержуватися вимог ч. 2 ст. 108 ЗК України, судові витрати покласти на відповідачку, вказуючи, що вона є власницею земельної ділянки № 295А, яка розташована в СК «Суперфосфатчик», смт. Затока м. Білгород Дністровського Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та державним актом на право приватної власності на землю.

В червні 2016 року її сусіди по земельній ділянці добудували частину паркану на місті старого до існуючого /побудованого раніше/ без згоди з нею і при цьому заступили за межу приблизно на 65 см.

Зазначеними діями відповідач завдала їй значну майнову шкоду, тому вона і вимушена звернутися з позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача з позовними вимогами позивача не погодився, просить суд в їх задоволені відмовити, вказуючи, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки в смт. Затока м. Білгород Дністровського, СК «Суперфосфатчик», ділянки 295.

В 2013 році, користуючись правом власності на земельну ділянку, вона намагалася оновити паркан, який позначає межу, на межі старого паркану, однак позивач по справі зруйнував паркан, посилаючись на те, що його встановлено з порушенням межі.

Вказане встановлено рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду від 08.12.2015 року, за яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково та зобовязано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою в смт. Затока м. Білгород Дністровського, СК «Суперфосфатчик», ділянка 295, шляхом припинення дій, які порушують право на руйнування паркану.

В ході судового розгляду справи також було призначено судово технічну експертизу з метою встановлення факту будівництва паркану саме на встановленій межі.

Відповідно до висновку експерта, ОСОБА_2 збудувала паркан на своїй межі.

Згідно рішення апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2016 року, яким рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2015 року скасоване в частині стягнення матеріальних збитків та в цій частині в задоволені позовних вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін, тобто зобовязано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом припинення дій, яка порушує право на руйнування паркану.

А тому відповідно до рішень судів в червні 2016 року ОСОБА_2 добудувала частину зруйнованого паркану.

Ніяким чином права ОСОБА_4 не порушені.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, представника відповідача, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивачка є власницею земельної ділянки № 295А, яка розташована в СК «Суперфосфатчик», смт. Затока м. Білгород Дністровського Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та державним актом на право приватної власності на землю. /л.с. 9-11/

Відповідачка ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки в смт. Затока м. Білгород Дністровського, СК «Суперфосфатчик», ділянки 295./л.с. 41-44/

В червні 2016 року відповідачка добудувала частину зруйнованого паркану, що підтвердили в ході судового розгляду справи як представник позивача так і представник відповідача.

Суд не може погодитися з ствердженнями представника позивача стосовно того, що будування частини паркану порушує права позивачки, добудована без її згоди, зроблена з заступом за межу приблизно на 65 см, чим їй спричинена майнова шкода, оскільки вказані ствердження позивача, представника не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та доказів вказаного ним не надано, цим порушені вимоги ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дійсно, відповідно до ст. 391 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном, однак позивачем не надано жодного доказу до суду, яким би підтверджувалися які саме існують перешкоди у користуванні нею земельної ділянки, в чому саме полягає спричинена шкода.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивач не надав до суду доказів заявлених ним позовних вимог, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 391 ЦК України, 152 ЗК України, ст. ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: