Court ruling № 66834811, 23.05.2017, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 646/13416/16-ц Головуючий суддя І інстанції Салайчук С. М.

Провадження № 22-ц/790/2836/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Колтунової А.І., Котелевець А.В.,

за участю секретаря: Пашнєвої Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕП», товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІК - Харківське будівельне управління», третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаврилов Едуард Валентинович, про визнання недійсним договорів купівлі - продажу, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 січня 2017 року, -

встановила:

У грудні 2016 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними та скасувати договори купівлі-продажу від 17 листопада 2016 року, за яким до ОСОБА_1 перейшло право власності на нежитлові будівлі літ. «Р-1» та літ. «П-1», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Того ж дня Харківська міська рада звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нерухомого майна.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 січня 2017 року заяву Харківської міської ради задоволено. Накладено заборону відчуження нежитлової будівлі літ. «Р-1» загальною площею 389,6 кв.м. та нежитлової будівлі літ. «П-1» загальною площею 47,4 кв.м. по АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, заяву Харківської міської ради про забезпечення позову залишити без задоволення. В обґрунтування скарги зазначив, що позовних вимог щодо витребування спірного нерухомого майна Харківською міською радою не заявлено, жодних прав на це майно позивач не має, а тому невжиття заходів забезпечення позову не можу утруднити або зробити неможливим виконання рішення про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву Харківської міської ради, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження спірного майна може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення заявленого харківською міською радою позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 152 ЦПК, утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 червня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК одними із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Як убачається із матеріалів справи, предметом заявленого Харківською міською радою позову є вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за якими відповідач набув право власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Отже, з урахуванням суті заявлених Харківською міською радою позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження належного відповідачеві, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову Харківської міської ради.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий

Судді