№ 66816795, 30.05.2017, Zhytomyr District Court of Zhytomyr Oblast

справа № 278/935/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання виплати пенсії та індексації на втрачені доходи, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом яким просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити йому невиплачену пенсію за період з 1 квітня 2015 року по 12 листопада 2015 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з нарахуванням індексації на втрачені доходи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав наступне. У 1996 році позивачеві призначено пенсію за вислугу років згідно названого вище Закону, однак, він продовжував працювати. У квітні 2006 року обраний на посаду голови селищної ради, де працював до листопада 2015 року. 2 березня 2015 року прийнято Закон України № 213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2.03.2015 року, яким ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено у редакції, що передбачала, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. У зв'язку з тим, продовжує автор позову, що служба в органах місцевого самоврядування була прирівняна до державної служби, з 1 квітня 2015 року і до звільнення позивача 12 листопада 2015 року йому перестали виплачувати пенсію.

Згодом, Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким, серед іншого, визнав неконституційними вищевказані положення речення першого ч. 1 ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з чим позивач вказує на те, що невиплата йому пенсії за названий період часу є незаконною.

На підставі приписів п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 1832 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження, тобто без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Надісланими до суду запереченнями представник відповідача позов не визнав та зазначив, що у період з 1 квітня 2015 року по 12 листопада 2015 року позивачеві правомірно припинено виплату пенсії, адже у даний період він працював у органі місцевого самоврядування, що виключало можливість її отримання. Крім того, рішенням КСУ було визнано неконституційною, зокрема, ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" відповідно до якої позивачеві було припинено виплату пенсії як особі, яка перебуває на посаді в органах місцевого самоврядування.

Дослідив матеріали справи, судом встановлено наступні її фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

6 січня 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача та просив нарахувати йому та виплатити невиплачену пенсію з 1 квітня 2015 року по 12 листопада 2015 року з посиланням на підстави, аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві в даній справі. Листом від 29 січня 2017 року позивачеві відмовлено у виплаті пенсії за названий вище період у зв'язку з відсутністю на те законних підстав.

Правовідносини, що склались між сторонами у даній справі, врегульовані наступними положеннями норм матеріального закону.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закону України № 213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2.03.2015 року, яким частину сьому статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, адже дії відповідача по припиненню виплати позивачеві пенсії у період з 1 квітня 2015 року по 12 листопада 2015 року були правомірними, оскільки позивач проходив службу у органі місцевого самоврядування як посадова особа і законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносини, було передбачено припинення зазначених виплат такій категорії службовців з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Твердження і посилання позивача на Рішення КСУ № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року наведених висновків суду не спростовують, оскільки даним судовим актом ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", відповідно до якої відповідачеві і було припинено виплату пенсії, неконституційною не визнавалась.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, до подальшого розподілу судові витрати у справі не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, ст. 11, ст. 70-71 ст. 1832, ст. 160-163 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду вступає в законну силу після спливу строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.О. Грубіян