Court ruling № 6673417, 29.10.2009, Donetsk Administrative Court of Appeal

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Галатіна О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2009 року Справа № 2а-6907/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Старосуда М.І

при секретареві Дегтярьовій А.М.,

з участю представника позивача Лебедєва В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі № 2а-6907/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМА ШІПІНГ ЕДЖЕНСІ» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення, і

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМА ШІПІНГ ЕДЖЕНСІ» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення, а саме, визнано недійсним рішення про застосування економічних санкцій у розмірі 4923,75 грн. за порушення державної дисципліни цін Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 38 від 23.05.2008р.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився – про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи суперечать нормам чинного законодавства, просив судове рішення першої інстанції залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „ ЛЕМА ШІПІНГ ЕДЖЕНСІ" (ідентифікаційний код 33243927) є юридичною особою та зареєстрований 12.11.2004 р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області.

Відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

У період з 24 березня 2008 року до 31 березня 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „ ЛЕМА ШІПІНГ ЕДЖЕНСІ", за результатами якої складено акт № 79 від 31 березня 2008 року, яким встановлено, зокрема, порушення вимог п.56 наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. № 214, зі змінами та доповненнями, при стягуванні плати за інші дрібні агентські послуги: поштові та банківські. Підприємство застосовувало вільні ціни за умови запровадження для них режиму державного регулювання, тому позивачем було зайво отримана сума в розмірі 1641,25 грн.

Рішенням заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 38 від 23 квітня 2008 року до позивача на підставі ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення" за порушення державної дисципліни цін застосовані економічні санкції у розмірі безпідставно отриманої суми виручки 1641,25 грн., а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 3282,50 грн. загальна сума економічної санкції складає 4923,75 грн. (а.с.7).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи не є спірними.

Спірним у справі є правомірність прийняття рішення відповідачем про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни у розмірі 4923,75 грн.

Згідно ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення" необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Статтею 116 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Плата за послуги агентських організацій всіх форм власності встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

На виконання зазначеної статті Кодексу торговельного мореплавства України, Міністерством транспорту та зв’язку України затверджений наказ від 27.06.1996 р. №214 «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України».

Відповідно до п. 56 вказаного наказу, до додаткових агентських послуг відносяться, зокрема, плата за інші дрібні послуги (в тому числі здійснення банківських операцій), які надаються агентом судновласнику. Проте цей наказ не регулює встановлення вартості послуг пошти та вартість послуг банків, оскільки він не поширює свою дію на установи поштового зв'язку та банківські установи. Тобто даний наказ був прийнятий на підставі ст.116 Кодексу торговельного мореплавства України згідно до вимог якої Міністерство транспорту та зв’язку України встановлює плату за послуги агентських організацій всіх форм власності.

На підставі аналізу норм ст.295 Господарського кодексу України, ст.1000 Цивільного кодексу України та ст.ст.116-119 Кодексу торговельного мореплавства України колегія суддів дійшла до висновку, що позивач, який є агентом, діє за рахунок особи, яку він представляє.

Відповідно до приписів п. б ст. 118 Кодексу торговельного мореплавства України, судновласник або інший довіритель зобов'язані, зокрема, відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що витрати на відправлення капітанської пошти та комісійні банку за проведення розрахункових операцій по сплаті сум, які пов'язані з перебуванням судна у порту м.Маріуполя за розпорядженням судновласника та капітана судна, повинні бути відшкодовані позивачу судновласником.

Вивченням копій рахунків за послуги кур'єрського зв'язку, актів приймання - передачі наданих послуг кур'єрської доставки, платіжних доручень, підтверджуючих оплату за доставку документів, долучених до матеріалів справи, встановлено, що позивачем дійсно були понесені витрати на послуги пошти і банку.

З огляду на приписи ч.2 ст. 71 КАС України відповідач не довів суду правомірність свого висновку щодо безпідставного отримання позивачем суми виручки в розмірі 1641,25грн

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на їх правильність, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 2 листопада 2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі № 2а-6907/09 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі № 2а-6907/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМА ШІПІНГ ЕДЖЕНСІ» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.А. Василенко

Судді: Р.Ф. Ханова

М.І. Старосуд