Decision № 6663, 06.06.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2006 р.

Справа № 2/156-2135

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Залозецький спиртзавод" с. Залізці, вул. Бродівська, 3.

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр1", с.Киданці, Збаразький район, Тернопільська область,47374

про стягнення 12360 грн 80 коп

за участю представників сторін:

позивача: Теслюк С.З., довіреність № 298 від 05.06.06 р.

відповідача:

Позивач пред’явив позов про стягнення 12360 грн. 80 коп. заборгованості за товар, одержаний представником відповідача по товаро-транспортної накладної 00000959 від 28.03.2005р. згідно доручення №408449 від 28.03.2005р.

Відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не представив. Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні перед розглядом справи представнику позивача роз’яснено його права і обов’язки, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги, що:

1) 28.03.2005р. представник відповідача - Микитюк О.І. одержав від позивача товар, що підтверджується товаро-транспортною накладною 00000959 від 28.03.2005р., підписаною представниками обох сторін.

Поскільки в договорі між сторонами відсутній строк оплати товару, тобто такий сторонами не узгоджений, то позивач, керуючись вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, листом №105 від 28.02.2006р. звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов’язання по оплаті товару до 10.03.2006р.

Позивач стверджує, що незважаючи на вимогу, сума боргу 12360,80 грн. не сплачена, що є порушенням ст. 526 Цивільного кодексу України, яка гласить: «Зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вимог, що звичайно ставляться». При одержанні товаро-матеріальних цінностей та при відсутності будь-якого договору вимога, що звичайно ставиться –оплата вартості одержаних товаро-матеріальних цінностей та вимог ст. 153, 198 Господарського кодексу України; 625, 692, 693 Цивільного кодексу України.

Відповідач не представив доказів перерахування вартості одержаного товару, тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг у сумі 12360,80 грн.

При таких обставинах справи, позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

2) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по держмиту слід покласти на відповідача.

3) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов’язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.43,48,82,84,85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр 1», с. Киданці, Збаразького району, код 30827953 на користь державного підприємства Залозецький спиртовий завод, Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Бродівська, 3, код 00375071 –12360 (дванадцять тисяч триста шістдесят) грн. 80 коп. боргу, 123 (сто двадцять три) грн. 61 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення __09.06.__2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя В.О. Колубаєва