№ 66573178, 19.05.2017, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа № 469/320/17 19.05.2017 19.05.2017 19.05.2017

Номер провадження: 33/784/191/17

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно постанови суду, 04.03.2017р. о 02:55год. на а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 82 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Omega д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. На місці зупинки водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, в присутності двох свідків. Результат огляду згідно тесту №2147 алкотесту «Драгер», склав 1,29%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження постанови, скасувати постанову та провадження у справі закрити.

Мотивуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що не був присутній при розгляді справи, оскільки знаходився у відрядженні, копію оскаржуваної постанови отримав поштою 15.04.2017 р.

Вважає, що розглянувши справу за його відсутності, суд порушив його право на захист.

На думку апелянта, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення матеріалами справи не доведена. Мотивів незгоди з постановою не наводить.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 викликався до суду на 04.04.2017 р., є відомості про отримання апелянтом судової повістки, однак в судове не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Справа про адміністративне правопорушення розглянута 04.04.2017 р. у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копія оскаржуваної постанови направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом, яка відповідно зворотного повідомлення, отримана ним 15.04.2017 р., а апеляційна скарга подана 25.04.2017 р.

За наведених обставин, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки справа розглянута у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і апеляційна скарга подана в 10-денний строк з моменту отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови.

Незважаючи на ту обставину, що справа розглянута у відсутність ОСОБА_1, вищенаведені дані про отримання повістки до суду свідчать про те, що він був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Тобто, є безпідставними доводи апелянта, що судом порушено його право на захист, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про надходження справи до суду, але не скористався правом бути присутнім під час розгляду матеріалів в суді. Крім того, ОСОБА_1 скористався правом на апеляційне оскарження, а тому відсутні підстави вважати про порушення його процесуальних прав.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 також не зявився, хоча належним чином повідомлений про апеляційний розгляд.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає правильними висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 а ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Ці висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Зокрема, в обґрунтування цих висновків суд обгрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, згідно якому 04.03.2017 р. о 02:55 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. На місці зупинки водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до результатів проходження огляду на стан алкогольного спяніння, здійсненого 04.03.2017 р. о 03:07 год, з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest», цифровий показник приладу становив 1,29 проміле (при дозволених не більше 0,2 проміле), № тесту 2147, що підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння.

Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини ОСОБА_1 фактично визнав, оскільки з його власноруч наданих пояснень у протоколі вбачається, що він випив 2 пляшки пива, після чого керував транспортним засобом.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що 04.03.2017р. о 02:55год. ОСОБА_1, керував т/з Opel Omega маючи явні ознаки алкогольного спяніння, після проведення тесту показання приладу «Драгер», становили 1,29%.

Таким чином, наведені показання свідків підтверджують дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. В той же час, апелянтом ці дані не спростовані.

За наведених обставин, суд дійшов вірного висновку, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року у відношенні ОСОБА_1

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча: