Court ruling № 66568972, 21.04.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У х в а л а

21 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Лященко Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

в с т а н о в и в :

Постановою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 листопада 2016 року, з урахуванням ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 березня 2017 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 задоволено частково, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 жовтня 2014 року та 28 липня 2015 року, рішення Апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2015 року, заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 15 травня 2013 року скасовано в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На адресу Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

Частиною першою статті 220 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, постанова Верховного Суду України від 2 листопада 2016 року, якою вищевказані судові рішення скасовано в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто не ухвалено остаточне судове рішення по суті спору, не відноситься до судових рішень, щодо яких статтею 220 ЦПК України передбачено можливість ухвалити додаткове рішення.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до статті 220 ЦПК України, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до постанови Верховного Суду України від 2 листопада 2016 року не підлягає розгляду, а підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 121, 220 ЦПК України

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення повернути заявнику без розгляду.

Суддя

Верховного Суду України Н.П.Лященко