Court ruling № 66511899, 15.05.2017, Centralno-Miskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 216/2236/17

2/216/1637/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017 року місто ОСОБА_1 Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Центрально-Міського районного комісаріату м. Кривого Рогу, військової частини А3283, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної казначейської служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про стягнення матеріальної шкоди,

встановив:

12 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста ОСОБА_1 із позовом до Центрально-Міського районного комісаріату м. Кривого Рогу, військової частини А3283, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної казначейської служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про стягнення матеріальної шкоди.

Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 з 16 липня 2002 року є фізичною особою-підприємцем, та здійснює діяльність з надання в оренду вантажних автомобілів.

Разом із тим, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 08.07.2006 року, а саме сідлового тягача-Е марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1, стверджується, що ОСОБА_3 придбав його будучи фізичною особою-підприємцем.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК (п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10).

При цьому, абз. 1 п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 передбачено, якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Таким чином, судом береться до уваги те, що позивач є фізичною особою підприємцем, який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснює діяльність з надання в оренду вантажних автомобілів, звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди повязаної з використанням належного йому як фізичній особі підприємцю вантажного автомобіля, тому з урахуванням вимог чинного законодавства такий спір є господарським та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

При цьому, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 7 ст. 122 ЦПК України відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

За даних обставин справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. 1, 122 ЦПК України, ст. 1 ГПК України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Центрально-Міського районного комісаріату м. Кривого Рогу, військової частини А3283, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної казначейської служби у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Сидорак