№ 66397385, 27.04.2017, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2017 р.Р і в н е 817/2113/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Котяй Я.Л., Поліщук В.С.,

відповідача: представник Левченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

4 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі начальника полковника Товстонога І.В. до ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення В С Т АН О В И В:

4 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі начальника полковника Товстонога І.В. звернувся до суду з позовною заявою до ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення №0009221302 від 31.08.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 4194,49 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, пояснили суду на їх обґрунтування, що позивач перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Представники позивача зазначили, що за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року 4 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України своєчасно сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте, ним помилково було вказано у одному з платіжних доручень від 16.03.2015 року №186 розрахунковий рахунок 371922022001716, замість розрахункового рахунку 37194201011716. Представники позивача вважають, що невірне спрямування коштів на рахунок, визначений для зарахування сум єдиного внеску, нарахованих на заробітну плату працівників, а не військовослужбовців, не може свідчити про несплату єдиного внеску взагалі, оскільки кошти відповідачу надійшли. Крім того, представники позивача посилаються на ту обставину, що помилково сплачені не на той рахунок кошти були у подальшому за заявою платника перераховані на вірний розрахунковий рахунок. Просить позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила, пояснила суду на обґрунтування своїх заперечень, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в силу чого на нього покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. На підставі даних системи обліку коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем виявлено, що за позивачем рахується недоїмка з сплати єдиного внеску з 21.04.2015 року по 27.07.2016 року. На суму такої недоїмки відповідачем нараховано штрафні санкції та пеню у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", про що прийнято оспорюване рішення №0009221302 від 31.08.2016 року. Представник відповідача вважає таке рішення правомірним, тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач - 4 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Позивачем самостійно нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме:

-за березень 2015 року в розмірі 355201,28 грн.;

-за грудень 2015 року в розмірі 581600,81 грн.;

-за січень 2016 року в розмірі 127953,92 грн.;

-за лютий 2016 року в розмірі 257454,73 грн.;

-за березень 2016 року в розмір 309425,22 грн.;

-за квітень 2016 року в розмірі 275613,30 грн., що відображено у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою №Д4 за вказані періоди.

Суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачувалися позивачем у встановлені законодавством строки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 24-71).

Як вбачається з платіжного доручення від 16.03.2015 року №186, кошти у розмірі 8735,82 грн. були помилково сплачені позивачем на розрахунковий рахунок 371922022001716, визначений відповідачем для зарахування сум єдиного внеску, нарахованих на заробітну плату працівників, замість розрахункового рахунку 37194201011716, визначеного для зарахування сум єдиного внеску, нарахованих на заробітну плату військовослужбовців.

4 територіальний вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України звернувся до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області із заявою від 12.08.2016 року, в якій просив перерахувати кошти в сумі 8735,82 грн. з розрахункового рахунку 371922022001716 на розрахунковий рахунок 37194201011716 (а.с. 72).

Згідно відомостей з картки особового рахунку позивача, кошти в сумі 8735,82 грн. враховані в сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 23.08.2016 року (а.с. 115-129).

У зв'язку з цим, Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області застосовано до 4 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України штрафні санкцій та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску за період з 21.04.2015 року по 27.05.2016 року в загальній сумі 4194,49 грн., про що прийнято рішення від 31.08.2016 року №0009221302 (а.с. 10).

Дане рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте за наслідками розгляду скарги було залишено без задоволення (а.с. 11-23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі Закон України №2464-VI), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону України №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Частиною 5 статті 9 Закону України №2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 6 статті 9 Закону України №2464-VI встановлено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

За змістом частини 7 статті 9 Закону України №2464-VI, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Нормами пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України №2464-VI закріплено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України №2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України №2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 10 статті 25 Закону України №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених вище положень п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України №2464-VI, виконання платником обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пов'язане з моментом списання коштів з рахунку платника, а не моментом їх зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Пунктом 1 розділу ІІ Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 року №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції Україні 02.03.2016 року за №330/28460 (надалі Положення), визначено, що Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) та її територіальні органи в областях, місті Києві, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції ДФС (далі - територіальні органи ДФС) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів. Рахунки 3719 відкриваються в розрізі категорій платників, визначених Законом. Рахунки 3719 відкриваються ДФС на балансі Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) та територіальним органам ДФС - на балансі головних управлінь Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - Головні управління Казначейства).

Пунктами 1-2 розділу ІІІ Положення встановлено, що страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства. Страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів ДФС, на кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі, на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.

За приписами пункту 6 розділу ІІІ Положення, органи Казначейства відображають суми перерахованих страхових коштів на рахунках управлінського обліку.

Суд зазначає, що відповідачем у справі не заперечується факт перерахування коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем на рахунки, відкриті з цією метою в органах державної казначейської служби для відповідача.

У свою чергу, чинне законодавство не пов'язує факт сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виключно з вірним зазначенням платником номеру розрахункового рахунку в платіжному документі, в разі їх своєчасного надходження на рахунки територіальних органів ДФС. Надходження таких коштів за призначенням досягається шляхом подальшого їх розподілення органами державної казначейської служби та перерахування на відповідні рахунки.

Правова позиція аналогічного характеру висловлена Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 року по справі №21-3920а15.

З огляду на наведене, у разі невірного зазначення платником розрахункового рахунку суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не можуть вважатися несплаченими, а кошти, помилково сплачені платником на інший рахунок, відкритий в органі державної казначейської служби для їх акумулювання, не є недоїмкою.

За таких обставин, нарахування Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області 4 територіальному вузлу урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску за період з 21.04.2015 року по 27.05.2016 року в загальній сумі 4194,49 грн. є безпідставним, а оспорюване рішення від 31.08.2016 року №0009221302 є неправомірним та підлягає скасуванню судом.

Позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

За приписами статті 94 КАС України судові витрати присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 31.08.2016 року №0009221302.

Присудити на користь позивача 4 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі начальника полковника Товстонога І.В. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.