У х в а л а
19 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Лященко Н.П.,
Сімоненко В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року та рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 однією сім'єю із січня 2010 року до 10 вересня 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 18 січня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишила без змін.
3 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року та рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 60 та 74 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Обґрунтовуючи підставу перегляду вказаних судових рішень, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року, 11 квітня 2012 року та 21 жовтня 2015 року, в яких, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано зазначені норми матеріального права.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
За положенням пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Постановляючи ухвалу від 18 січня 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявниця, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для визнання спірних квартири та коштів на депозитному рахунку спільною сумісною власністю подружжя, установивши, що ця квартира та грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_7, набутою ним від відчуження належного йому житлового будинку до спільного проживання з відповідачкою.
Разом з тим у судових рішеннях колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих заявницею для порівняння, містяться такі висновки:
- в ухвалі від 28 грудня 2011 року суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що спірне майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;
- в ухвалі від 11 квітня 2012 року суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстави порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;
- в ухвалі від 21 жовтня 2015 року суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та про визнання майна особистою приватною власністю з направленням справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду з підстави порушення ним норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порівняння вищенаведених судових рішень із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Таким чином, вважати подану заяву обґрунтованою немає підстав.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року та рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 27 січня 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
Н.П. Лященко
В.М. Сімоненко
The court decision No. 66301017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 19.04.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 375/1567/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: