Справа № 161/8582/13-ц
Провадження № 2-п/161/91/17
У Х В А Л А
28 квітня 2017 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі :
головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Заболотько Д.М.
з участю представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення в справі, -
в с т а н о в и в :
Заявник просить суд скасувати заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (надалі- ПАТ Укрсоцбанк) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що він не був повідомлений про дату розгляду справи, судом порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки не враховано, що відповідач не отримував ніякої претензії ПАТ Укрсоцбанк з вимогою про дострокове повернення заборгованості за кредитом, розрахунок заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав.
Представник позивача просив відмовити в задоволенні заяви за безпідставністю, подавши письмове заперечення.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 червня 2013 року задоволено позов публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; постановлено: стягнути з ОСОБА_2 (43023, м.Луцьк, вул ГордіюкАДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк 12 244 (дванадцять тисяч двісті сорок чотири) долари 24 центи США, що еквівалентно в національній валюті 97 868( девяносто сім тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 21 копійок заборгованості за кредитним договором № 078-12/170 від 1 вересня 2008 року та 978,68 грн. (девятсот сімдесят вісім гривень 68 копійок) судового збору.
Згідно ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заявником не надано суду доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Сам факт відсутності заявника в судовому засіданні при постановленні рішення суду не може слугувати підставою для скасування заочного рішення суду при відсутності інших підстав.
Суд не приймає до уваги посилання заявника на те, що він не отримував претензій банку про дострокове погашення заборгованості, оскільки даний факт спростовується наявними в матеріалах справи копією листа претензії, надісланого на адресу відповідача ОСОБА_2.
Крім того, заявником не надано належного розрахунку, який би міг свідчити про те, що позивачем невірно проведено розрахунок заборгованості.
Керуючись ст. ст. 231- 232 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 19 червня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта
The court decision No. 66247686, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 28.04.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 161/8582/13-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: