Court ruling № 66119014, 04.04.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

4 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О. В., Самсіна І.Л., - розглянувши заяву Спільного підприємства «Полтавска газонафтова компанія» (далі - Підприємство) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2016 року у справі за позовом Підприємства до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 березня 2016 року залишив без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, підприємство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що регулюють відносини правомірності проведення позапланової перевірки, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року (справи №№ К/800/53451, К/800/481/15), 26 січня,

6 лютого 2017 року (справи №№ К/800/27490/16, К/800/27407/16 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як убачається зі змісту заяви та тексту оскарженого рішення, суд касаційної інстанції встановив, що Підприємство впродовж січня - грудня 2010 року було платником рентної плати за газовий конденсат, природний газ та нафту, що добуваються в Україні, подавало податкові розрахунки з рентної плати за січень-грудень 2010 року, в яких задекларувало обсяги видобутої вуглеводної сировини вказаних видів, проте податковий обов'язок не виконало, суми податкових зобов'язань, встановлені правовими нормами, не задекларувало та не сплатило до бюджету. Також встановив, що Підприємство допустило посадових осіб ДПІ до проведення перевірки.

З огляду на предмет та матеріально-правові підстави даного позову, суд касаційної інстанції зазначив, що наказ від 27 червня 2013 року № 59 про проведення перевірки Підприємства, як ненормативний правий акт одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом його виконання. Після прийняття контролюючим органом за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошових зобов'язань, з якими позивач не згоден, існує спір стосовно саме податкових повідомлень-рішень, як діючих ненормативних правових актів. При фактично існуючому податковому конфлікті стосовно виконання позивачем податкового обов'язку, встановленого законом <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2010_12_24/pravo1/T102154.html?pravo=1>, перенесення вирішення цього конфлікту в процесуальну площину шляхом звернення позивача (після проведення перевірки та після прийняття ОДПІ податкових повідомлень-рішень) до суду з позовами про визнання протиправними дій контролюючих органів щодо включення його до плану-графіку проведення перевірок та щодо проведення перевірки, про скасування наказу про проведення перевірки не може вважатися вирішенням спору стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень безвідносно до результатів розгляду судом зазначених позовів.

У рішеннях від 26 січня та 6 лютого 2017 року, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те що, контролюючий орган провів позапланову перевірку з порушенням порядку встановленого Податковим Кодексом України, оскільки позивач невчасно отримав наказ та повідомлення про перевірку; в наказі та направленні на фактичну перевірку не було вказано суб'єкта господарювання, який підлягає перевірці.

Посилання на ухвали Вищого адміністративного суду України 29 листопада 2016 року (справи №№ К/800/53451, К/800/481/15) не може братися до уваги, оскільки у зазначених справах суд касаційної інстанції не ухвалив остаточного рішення, а з огляду на неповноту фактичних обставин справи скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

З наведеного випливає, що рішення суду касаційної інстанції, додане на обґрунтування заяви, ухвалене за інших фактичних обставин, а тому не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Спільного підприємства «Полтавска газонафтова компанія» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

І.Л. Самсін