Суддя Бугера О. В..
Справа № 644/7813/16-к
Провадження № 1-кп/644/198/17
20.04.2017
УХВАЛА
Іменем України
20 квітня 2017 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
При секретарі Шпиці Л.В.,
За участю прокурора Гурянової Н.М.,
Захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
У присутності обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.07.2016 року №12016220530002508, відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження смт.Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, обвинуваченого за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
29.09.2016 року до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова надійшов відповідний обвинувальний акт.
Запобіжний захід обвинуваченому обраний у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.
Прокурор просила продовжити відповідний термін тримання під вартою, оскільки ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу не втратили свою актуальність, а саме перебуваючи на свободі обвинувачений може впливати на свідків, яке ще не допитувались, розгляд справи триває, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, є ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилався на те, що підстав для продовження строку тримання під вартою не вбачається, на момент вирішення цього питання ризики, що були встановлені при обрання запобіжного заходу вже не існують, в ході розгляду справи було допитано потерпілих, свідка, вважав, що є підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 думку свого захисника підтримав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 вважала недоцільне продовження строку тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_4 доводи захисника підтримав.
Суд, вислухавши думку учасників процесу щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив наступне.
Відповідно до ч.2ст.177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Враховуючи, що на даний час наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не змінилась, під час допиту потерпілих було повідомлено суд про здійснення на них тиску з боку обвинувачених та їх рідних, також судом продовжується допит свідків, не досліджувались письмові докази, термін дії обраного запобіжного заходу спливає, закінчити розгляд справи не є можливим до встановленого 2-місячного строку з причин, що не залежать від суду, будь-яких даних щодо неможливості перебування в умовах слідчого ізолятора за станом здоровя матеріали провадження не містять, суд вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.
Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Продовжити строк дії запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 18 червня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя: О.В.Бугера
The court decision No. 66066241, Industrialnyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Kharkiv City) was adopted on 20.04.2017. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 644/7813/16-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: