№ 66056264, 19.04.2017, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 490/2340/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Подзігун Г.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Вишневській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення та зобов'язання відновити виплату пенсії.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірної бездіяльності.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2016 року вищенаведений позов було задоволено. Зобов'язано відповідача поновити виплату спірної пенсії.

В апеляційній скарзі УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на обліку у відповідача.

Паспорт позивача було визнано недійсним та знищено у зв'язку з виїздом на ПМЖ до Росії.

На час розгляду справи судом першої інстанції у позивача не було в наявності паспорта громадянина України та передбаченої Законом довідки про реєстрацію місця проживання на території України.

У 2016 році позивачу було припинено виплату пенсії у зв'язку з вищенаведеними обставинами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Отже, позивач може отримувати пенсію в Росії або відновити паспорт, зареєструвати місце проживання в Україні та поновити собі виплату пенсії в Україні.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення сусідів та експлуатаційної контори про дійсне проживання позивача в Україні, так як такі обставини не можуть доводитися такими відомостями.

Окрім того, Конституційний суд в своєму рішенні від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 зазначив, що разом з тим Конституційний Суд України зазначає, що визнання оспорюваних положень Закону ( 1058-15 ) неконституційними має наслідки лише для пенсіонерів, які проживають (перебувають) у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, і не перешкоджає подальшому унормуванню питань соціального захисту пенсіонерів шляхом укладення міжнародних договорів з цими державами та виплаті пенсій у порядку, встановленому чинними міжнародними договорами.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішення та зобов'язання відновити виплату пенсії - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/