Court ruling № 66022968, 13.04.2017, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.04.2017Справа № 923/261/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Заступника прокурора Херсонської області

до Херсонської обласної державної адміністрації, Генічеської районної державної адміністрації, ТОВ "Будпромінвест777"

про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки і повернення її до земель державної власності

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Херсонської області звернуся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави з позовною заявою № 05/1-2507-17 від 28.03.2017 до Херсонської обласної державної адміністрації (відповідач-1), Генічеської районної державної адміністрації (відповідач-2) та ТОВ «Будпромінвест 777» (відповідач-3) про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 31.11.2008 № 1465; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2008, укладеного між Генічеською районною державною адміністрацією та ТОВ «Будпромінвест 777», визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та про витребування земельної ділянки і повернення її до земель державної власності. Одночасно з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за її подання до господарського суду на 20 днів.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.03.2017 надіслано матеріали справи № 923/261/17 до Господарського суду міста Києва за підсудністю на підставі ст.ст. 16, 17, 86 ГПК України.

10.04.2017 матеріали позовної заяви № 05/1-2507-17 від 28.03.2017 разом з ухвалою Господарського суду Херсонської області № 923/261/17 від 31.03.2017 надійшли до Господарського суду міста Києва.

13.04.2017 до Господарського суду міста Києва від Прокуратури Херсонської області надійшло клопотання від 10.04.2017 № 05/1-2507-17, до якого додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, у зв'язку з чим прокурор просив суд клопотання про відстрочення сплати судового збору не розглядати, а оригінал платіжного доручення про сплату судового збору долучити до матеріалів справи.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 05/1-2507-17 від 28.03.2017 (вх. № 5889/17 від 10.04.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У статті 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) викладено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Згідно з пунктом 2 частини 2 названої статті позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повинно визначатися та вказуватися згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Фактично у позовній заяві вказано лише скорочене найменування організаційно-правової форми відповідача-3 (ТОВ "Будпромінвест 777").

При цьому посилання на установчі документи відповідача-3, можливі зміни до них, офіційні документи та відповідні довідки (витяги) з Єдиного державного реєстру щодо повного або офіційно зареєстрованого у Єдиному державному реєстрі скороченого найменування відповідача саме як "ТОВ "Будпромінвест 777" в позовній заяві відсутні, а як свідчать додатки до позовної заяви, до останньої такі документи і не додавались.

Крім того, у позовній заяві не вказано вірне місцезнаходження відповідача-1 (Херсонська обласна державна адміністрація) та відповідача-2 (Генічеська районна державна адміністрація).

Так, у позовній заяві зазначено місцезнаходження відповідача-1 за адресою: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, тоді як згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірним місцезнаходженням відповідача-1 є: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, будинок 1.

Місцезнаходження відповідача-2 у позовній заяві зазначено за адресою: 75500, м. Генічеськ, вул. Центральна, тоді як згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірним місцезнаходженням відповідача-2 є: 75500, м. Генічеськ, вул. Центральна, будинок 5.

Водночас, судом враховано, що вірне зазначення місцезнаходження відповідачів має значення для дослідження судом обставин дотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 2 ст. 57 ГПК України, зокрема, щодо обов'язку прокурора при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. При цьому приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, п. 42 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається, зокрема, поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

Відповідно до п.п. 45, 48 вказаних Правил поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються. Реєстровані поштові відправлення, поштові перекази без зазначення відправника та його поштової адреси для пересилання не приймаються.

Оскільки згідно з п.п. 45, 48 вищезазначених Правил поштові відправлення юридичних осіб без зазначення поштової адреси для пересилання не приймаються, а невід'ємними частинами такої адреси, зокрема є номер будинку, суд дійшов висновку, що позовна заява в обов'язковому порядку повинна містити повну адресу сторін.

Також, у позовній заяві не зазначено ідентифікаційні коди відповідача-1 та відповідача-2.

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про недотримання прокурором вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, що, в свою чергу тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

З огляду на наведене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В.Гумега