Decision № 66002, 03.08.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2006 р.

Справа № 10/121-2471

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ ТОІ-ТОІ Системи санітарії “ м. Львів вул. Дж. Вашингтона 8

до відповідача: Комунального підприємства “ Тернопільелектротранс “ м. Тернопіль вул. Тролейбусна 7

За участю представників :

Позивача : Рибій М.Г. –юрисконсульта , довіреність від 03.07.2006 року

Відповідача : Гаврилюка О.А. –юрисконсульта , довіреність № 018/13 від 20.01.2006 року

Представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено їх процесуальні права згідно статей 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України .

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 09:30 год. 25.07.2006 року та, відповідно, до 09:30 год. 03 серпня 2006 року, в порядку статті 77 Господарського процесуального Кодексу України .

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Товариство з о обмеженою відповідальністю “ ТОІ-ТОІ Системи санітарні “ м. Львів про відшкодування збитків , спричинених неналежним виконанням умов Договору оренди № 34 від 04 червня 2004 року .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим , що на виконання умов договору № 34 відповідачу було передано в тимчасове володіння і користування санітарні кабіни типу ТОІ-ТОІ в кількості 7 ( сім ) штук загальною вартістю 56000 грн. Далі зазначає , що на час подання позову до суду КП не було сплачено 7255,71 грн. орендної плати , згідно виставлених рахунків-фактур .

Вважає , що 26.05.2006 року Договір оренди було розірвано і в силу приписів статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані , в якому вона була одержана , з урахуванням нормального зносу або у стані , який було обумовлено в договорі . А тому орендар –КП “ Тернопільелектотранс “ повинно було повернути 7 санітарних кабін .Відповідачем повернено лише 5 кабін і неповерненими залишаються дві кабіни , чим позивачу спричинені збитки на суму 160000 грн.

Відповідач по справі заперечує позовні вимоги і вважає їх безпідставними та такими , що не підлягають до задоволення . Стверджує, що його вини у знищенні однієї та викраденні другої біокабін немає, а відповідно відсутні підстави для сплати орендної плати за користування даними кабінами та відшкодування їх вартості позивачу. В позові просить відмовити .

Позивач по справі у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги повністю .

Розглянувши матеріали справи , заслухавши обґрунтування представника позивача та заперечення представника відповідача, суд встановив наступне :

Згідно статті 1 ГПК України підприємства , установи , організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів .

Згідно статті 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами , зокрема , підприємств і організацій , які звертаються до суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів .

За змістом положень вказаних норм , правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені , зокрема , юридичні особи , а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб , права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються .

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено , що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються , зокрема , шляхом відшкодування збитків .

Під збитками розуміються витрати , зроблені управленою стороною , втрата або пошкодження її майна , а також не одержані нею доходи , які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною ( статті 224 п. 2 ГК України ) .

Позивач по справі : Товариство з обмеженою відповідальністю “ ТОІ-ТОІ Системи санітарії “ , місцезнаходження якого м. Львів вул. Джорджа Вашингтона 8 , є юридичною особою , що зареєстрована у встановленому законом порядку і включена до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України , ідентифікаційний код 31657990 , що підтверджується Довідкою № 4477 Львівського обласного управління статистики, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав .

Як вбачається з матеріалів справи 04 червня 2004 року між сторонами по справі було укладено Договір оренди № 34 , згідно умов якого Орендодавець ( він же позивач по справі ) передає , а Орендар ( відповідач по справі ) бере у тимчасове володіння та користування санітарні кабіни типу ТОІ-ТОІ на умовах , що передбачені цим Договором . ( пункт 1.1. Договору ) .

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили , що орендна плата становить 500 грн. за оренду кожної кабіни за місяць . Плата перераховується Орендарем на поточний банківський рахунок Орендодавця на протязі трьох днів з моменту надходження до Орендаря рахунку-фактури . Сторони визнають , що факт прийняття рахунка-фактури Орендарем без письмових застережень , вчинених у семиденний строк з дня його надходження Орендаря , підтверджує факт надання обслуговування , яке зазначене в рахунку-фактурі і обов’язок Орендаря оплатити виставлену в рахунку-фактурі суму у встановлений Договором термін ( пункт 3.9 Договору ) .

Отже , за своїм змістом і правовою природою , укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах , в тому числі і по платі за тимчасове володіння та користування біокабінами, а також передбачили відповідальність «Орендаря»- відповідача по справі у разі повного знищення кабін.

У судовому засіданні представники сторін зазначили , що на виконання умов договору позивач передав відповідачу в тимчасове володіння та користування санітарні кабіни типу ТОІ-ТОІ в кількості 7 ( сім ) штук загальною вартістю 56000 грн.

28.04.2006 року ТОВ “ ТОІ-ТОІ” м. Львів направило Комунальному підприємству “ Тернопільелектротранс “ заяву за № 16 , згідно якої Товариство відмовляється від Договору , внаслідок чого договір буде розірваний в останній робочий день тижня в якому закінчиться семиденний термін , що почне відраховуватися з моменту одержання заяви .

Як зазначив відповідач у відзиві на позов , зазначену заяву КП було отримано 15.05.2006 року і своєю відповіддю за № 018/149 від 18. 05.2006 року Товариству було погоджено запропоновану позивачем відмову від укладеного договору .

На виконання пункту 1.5 Договору ( Орендар зобов’язується повернути кабіни після закінчення терміну оренди в належному стані з врахуванням ступеня нормального зносу ) 24 травня 2006 року сторони підписали Акт здавання-приймання біокабіни ТОІ-ТОІ до договору оренди № 34 від 04 червня 2004 року , яким Товариство з обмеженою відповідальністю “ ТОІ-ТОІ Системи санітарні “ прийняло п’ять ( п’ять ) санітарних біокабін загальною вартістю 40000 грн.

Отже , підписаним Актом від 24 травня 2006 року сторони підтвердили , що Орендар –відповідач по справі КП “ Тернопільелектротранс “ м. Тернопіль не повернув Орендарю 2 біокабіни .

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача , одна санітарна кабіна , яка була встановлена на зупинці громадського транспорту “ Містечко шляховиків “ в с. В. Березовиця Тернопільського району була викрадена в ніч на 01.12.2005 року і по даному факту Тернопільським РВ УМВСУ було порушено кримінальну справу ( Постановою від 04 квітня 2006 року кримінальна справа № 1146016 була закрита, у зв’язку з смертю підозрюваного Левак Івана Тимофійовича , копія Постанови знаходиться в матеріалах справи ) ; друга біокабіна , що встановлена на кінцевій зупинці громадського транспорту на вулиці Новий Світ була спалена 27.04.2006 року , про що також було письмово повідомлено Тернопільський МВ УМВСУ 27.04.2006 року .

Про дані обставини відповідач повідомляв і позивача по справі.

Відповідач стверджує , що його вини у знищенні двох біокабін немає , а тому вважає , що позов не підлягає до задоволення .

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

П.1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Так, відповідно до п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Відповідач по справі згідно умов договору брав на себе зобов’язання проводити орендні платежі в розмірі 500 грн. за орендну однієї кабінки на місяць та повернути орендоване майно Товариству в належному стані з врахуванням ступеня нормального зносу .

Крім того , сторони погодили , що з питань не врегульованих даним Договором сторони керуються чинним законодавством України .

Враховуючи, що сторони є вільними в укладенні договору (ст. 627 ЦКУ), і зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦКУ), договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожною із сторін (ст. 629 ЦКУ).

Згідно статті 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані , в якому вона була одержана , з урахуванням нормального зносу , або у стані , який було обумовлено в договору .

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У судовому засіданні встановлено , що на момент подання позову до суду у відповідача по справі виникла заборгованість по орендній платі в сумі 7255,71 грн., згідно рахунків-фактур № СФ-0000351 від 24.05.2006 року та № СФ-0000353 від 24.05.2006 року , про отримання яких відповідачем свідчить відмітка на рахунках про їх прийняття.

У відповідності до статті 224 ГК України учасник господарських відносин , який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності . повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За загальними положеннями про відшкодування шкоди визначено , що майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала ( стаття 1166 ЦК України ) .

Обов’язок збереження орендованого майна, запобігання його псування та пошкодження ГК України покладає на «Орендаря».

Пунктом 6.5 Договору сторони визначили , що у випадку повного знищення кабіни Орендар у п’ятиденний термін відшкодувати повну вартість кабіни , що складає 8000 ( вісім тисяч ) гривень.

Таким чином , згідно умов договору , відповідач по справі брав на себе зобов’язання відшкодувати Орендодавцю збитки , пов’язані із знищенням .

За таких обставин , позовні вимоги ТОВ “ ТОІ-ТОІ Системи санітарні “ м. Львів про стягнення з Комунального підприємства “ Тернопільелектротранс “ м. Тернопіль збитків , пов’язаних із знищенням двох біокабін на загальну суму 23 255,91 грн. суд визнає обґрунтованими та такими , що підлягають до задоволення .

Державне мито , у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України , покласти на відповідача .

На підставі наведеного, керуючись статтями 1,2,20,22, 43, 44,49,81-1, 82, 84 85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, статтями 20,193,224, 285 Господарського кодексу України, статтями 509,525,526,627,628,629,785,1166 Цивільного Кодексу України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна ”, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Комунального підприємства “ Тернопільелектротранс “ м. Тернопіль вул. Тролейбусна 7 , ідентифікаційний код 05447987 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ ТОІ-ТОІ Системи санітарії “ м. Львів вул. Дж. Вашингтона , 8 , ідентифікаційний код 31657990 –7255,91 грн. орендної плати ; 16000 грн. збитків ; 232,56 грн. в повернення сплаченого державного мита ; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу . Видати наказ .

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

На рішення господарського суду , яке не набрало законної сили сторонами може бути подано апеляційну скаргу , а прокурором внесено подання протягом десяти днів з дня його прийняття через Господарський суд Тернопільської області .

4.Повний текст рішення складено 03 серпня 2006 року .

Суддя М.Є. Півторак